Ручна граната мала просту конструкцію, багато в чому була подібна гранаті типу Kugelrohrhandgranate    Конструктивно граната складається з трубчастої рукоятки, виготовленої з пресованого картону, натягнутим на рукоять порожнистим литим чавунним циліндром.    Циліндр був простий у виготовленні, внутрішньої насічки та кульок, відмінностей від Kugelrohrhandgranate не мав. До чавунного корпусу кріпилася також скоба, призначена для перенесення гранати на поясі. Граната була легшою та простішою у виготовленні, ніж Kugelrohrhandgranate.

В порожнисту рукоять вкладався мішечок із зарядом амоналу, який розташовувався в камері під чавунним корпусом, упираючись в пробку. До заряду кріпився й підпалювальний механізм теркового типу з довгим шнуром, що мав на кінці кільце. Інший кінець рукояті закривався мембраною, яка перед кидком зривалася за допомогою стрічки-язичка. Мембрана оберігала від випадання витяжний шнур і забезпечувала збереження заряду та теркового механізму, які були достатньо чутливі до вогкості.

   Для метання гранати належало, взявшися за стрічку, зірвати мембрану, узявши гранату в праву руку лівої, різко потягнути за шнур і негайно метнути гранату в ціль.

Як правило, бійцю видавалося 5 гранат цього типу. Гранати поставлялися на фронт в картонних ящиках по 8 штук або в дерев'яних ящиках по 20 штук.

Характеристики ручної гранати Rohrhandgranate
Вага гранати, г. близько 900
Вага заряду, г. (тип ВВ) 70 (амонал в пропорції: 85% нітрату амонія, 10% вугілля, 5% ортонітротолуена)
Дальність кидання, м. близько 35
Радіус розльоту осколків, м. близько 100
Час горіння сповільнювача, с. 8

Матеріал з - http://ah.milua.org/