Австро-угорські банкноти (Баклажанки, Угорки, Францийоськи) - банкноти Австро-угорського Банку 1900-1918 років, номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 1000 крон, мали обіг в Австро-Угорщині, й так само на окупованих нею в ході Першої світової війни територіях.
    Банкноти відображали особливості двоєдиної монархії. Однакові тексти друкувалися з одного боку угорською, з іншого - німецькою мовами.
   На «німецькому боці», крім того, з краю купона, стовпчиком перераховувався номінал на вісьмох регіональних мовах народів, що входили до складу імперії (чеська, польська, хорватська, італійська, румунська, українська, словацька та сербська).
   В ті часи, українською мовою ці гроші називалися "коронами", в наші часи "кронами".
    Прикрасою майже всіх банкнот були жінки, дівчата й дитячі обличчя. Причому на «німецькому боці» малювалися німкені, а на зворотньому - етнічні типи мешканок Угорщини.
Після розпаду монархії на окремі держави (в листопаді 1918 р.) банкноти продовжували життя у межах цих держав, несучи на собі австрійську надпечатку «DEUTSCHOSTERREICH», або чехословацький друкарський штампик під поштову марку, або угорський круглий мастиковий друк «MAGGYARBANK», або, нарешті, румунський штемпель «ROMANIA TIMBRO-SPECIAL».
    У Бaсарабії, Галичині та всій іншій Україні вони прозивалися "баклажанками" через майже однакове синьо-фіолетове та лілове забарвлення більшості знаків, або "мадярками", оскільки мадярами називали себе самі солдати - угорці, або "францийоськами", останнє прізвисько - зобов'язано гoлoві Австро-угорської монархії Францу-Йосипу, що був цісарем Австрії і королем Угорщини на протязі 68 років (з 1848 до 1916 р.).
   Австро-угорські банкноти випускалися у наростаючих кількостях, у вирії Першої Світової війни та зростаючих бюджетних витратах військового часу. Ними були завалені ринки, вони з кожним днем втрачали купівельну спроможність.
    Інфляція охопила країну і захоплені нею території. Так і, через багато років, пачки знецінених банкнот знаходили у підвалах фінансових установ, на горищах житлових будинків й на руках у населення. До 1900 року валютою Австро-Угорщини була не крона, рівна 100 гелерам, а ГУЛЬДЕН = 100 крейцерам.