Ця
граната надзвичайно проста по своєму устрою. Є тонкостінним чавунним
корпусом, що нагадує трубку, на якому є широкі канавки. Канавки покликані
покращувати дроблення корпусу на осколки. Корпус закритий пробками з дерева, перед встановкою верхньої пробки в гранату засипається заряд з амоналу. У верхній пробці є отвір для запалу. Зверху запал закритий циліндроконічною кришкою. Запав ударний, складається зі вдарника, капсуля, гніту-сповільнювача й
детонатора. Роль вдарника виконує відрізок загостреного
цвяха. Перед кидком гранати необхідно було зняти кришку, вдарити капелюшком цвяха об твердий предмет (наприклад- камінь) і негайно метнути гранату. Через форму корпусу граната часто розривалася на декілька великих
осколків, що мали дужу енергію та дальність ураження. Дроблення на осколки
було практично непередбачуваним. Граната могла застосовуватися як гвинтівкова за наявності в хвості кріплення для шомполу. « Різновид Lakos-у »
Існував варіант гранати з вертикальною насічкою на корпусі, доповнюючої
горизонтальні канавки. Це була ще одна спроба упорядкувати дроблення
корпусу при вибуху. Решта характеристик гранати та порядку застосування залишилася незмінною в порівнянні з «Lakos» першого типу. Характеристики ручної гранати «Lakos»: Матеріал з - http://ah.milua.org/
| ||