Однією з національних реліквій угорської нації вважається корона святого Стефана. Вона має досить незвичайну історію. поперше, корона складається з двох частин, кожна з яких раніше існувала окремо від іншої.
   Верхню корону у вигляді шолома з тонких золотих пластин було покладено у 1000 р. папою Сильвестром ІІ на голову угорського короля Іштвана І (Стефана) в ознаку прийняття ним християнства.
Нижню корону, що нагадує диадему, надіслав 75 років потому королю Гезі І візантийський імператор Михайло Дука на знак визнання угорських королів рівними собі. Приблизно у ХІІ ст. обидві ці корони було поєднано в одну, яку пізніше увінчав шестикінцевий (подвійний) хрест. У середньовіччя корону декілька разів крали, ховали, за неї билися, хрест було ушкоджено тому й досі він зігнутий. Ця корона на протязі всієї історії (вийняток роки радянської окупації) була важливим елементом угорського герба.

Перші прапори угорців були червоними. Під такими знаменами вони переселилися з-за Уралу на береги Тиси. Після хрещення у Х ст. дрівки прапорів увінчав білий хрест. Згодом білий колір з'явився й на самих прапорах, котрі з ХІІ ст. складалися з 6-8 червоних та білих горизонтальних смуг.
Такий вигляд мали прапори на протязі всього правління першої угорської королівської династії Арпадів.

У 1202 р. з'явився перший угорський герб, що також складався з червоних та білих горизонтальних смуг, кількість яких неодноразово змінювалась. У середині ХІІІ ст. щит роздвоївся - додалося червоне поле із білим шестикінцевим хрестом. У 1305 р. під хрестом з'явилися три зелених пагорба, що знаменувало появу третього коліру. В ХVІІ ст. під хрестом з'явилась корона.

Перший червоно-біло-зелений прапор було піднято у 1608 році - Матьяшем І Габсбургом