Згідно рішенню Лондонської конференції 1852 року герцогства Шлезвіг, Голштейн та місто Лауенбург були пов'язані з Королівством Данія особистою унією.
    У 1863 році в Данії була прийнята нова конституція, згідно якої герцогства та місто були включені до складу держави. Це викликало протест з боку Німецького Союзу, оскільки на "новопридбаних Данією територіях" більшість населення складали німці. Згідно рішенню Німецького бундестага в Голштейн і Лауенбург, які були членами німецької федерації, прямують "каральні сили". До складу з'єднаного корпусу (Bundesexekutionscorps) під командуванням генерал-лейтенанта Генріха фон Гаке (Generalleutnant Heinrich von Hake) входили: як основна оперативна сила саксонська бригада генерал-майора фон Шимпфа (Generalmajor von Schimpff), як допоміжні війська – ганноверська бригада генерал-лейтенанта Гебсера (Generalleutnant Gebser) і в резерві пруська та австрійська бригади.
    Австрійці знаходилися під керівництвом генерал-майора графа Леопольда Гондрекурта (Generalmajor Leopold Graf Gondrecourt). Конфлікт отримав розвиток коли дві основні сили, Прусія та Австрія оголосили Данії війну і послали армію під командуванням пруського фельдмаршала графа Фридріха Врангеля (Feldmarschall Friedrich Graf Wrangel), що складалася з трьох корпусів: 1-го (пруського) принца Фридріха Карла (Friedrich Karl), 2-го (австрійського) фельдмаршал-лейтенанта барона Людвіга фон Габленца (Feldmarschall-Leutnant Ludwig Freiherr von Gablenz) та 3-го : генерал-лейтенанта фон дер Мюлбе.
    Штаб з'єднаних прусько-австрійських сил очолював генерал-лейтенант Едуард Фогель фон Фалькенштейн . Австрійський експедиційний корпус був сформований з сил 6-го армійського корпусу і посилений кавалерійською бригадою та двома важкими артилерійськими батареями. На місці до них додалася бригада графа Гондрекурта.

   1 лютого 1864 року 58.000 прусаків та 21000 австрійців форсували річку Ейдер (Eider), розділяючу Голштинію на півдні й Шлезвіг на півночі. 2 та 6 лютого австрійці перемогли датчан під Фейлі (Vejle) та Оверзєї (Oeversee), а 18 квітня прусаки – під Доппелер-Шанцен (Doppeler Schanzen) під Зондерсбургом (Sondersburg). 9 травня ескадра контр-адмірала Вільгельма фон Тегеттгоффа (Wilhelm Tegetthoff) розбила перевершуючий датський флот у острова Гельголанд. Датчани відступили до Північної Ютландії і острови Альс (Als) та Фюн (Fun).
    Було укладено шеститижневе перемир'я для підготовки до чергової конференції в Лондоні. Оскільки переговори закінчилися безрезультатно, військові дії 25 червня були відновлені. Австрійські війська досягли Північної Ютландії та вийшли до мису Ськаген. Данський капітан Хаммер (Hammer), що турбував союзні ВМС, був захоплений між островами Фор (Fohr) та Зульт. Нове перемир'я було укладене 20 липня, а мир підписаний 30 жовтня 1864 року у Відні. Данія була вимушена передати герцогства для подальшого врегулювання суперечок Прусії та Австрії. Проте суперечності у данському питанні між переможцями відбулися, при активній участі прем'єр-міністра Прусії Отто фон Бісмарка, однієї з головних причин австро-пруської війни 1866 року.

Проте до нової війни залишалося ще два роки, про неї мало хто думав, а вдалу кампанію потрібно було відзначити нагородженнями. У тому числі австрійський цісар Франц Йосип I та пруський король Вільгельм I ухвалили рішення про випуск загальної пам'ятної медалі. Оскільки в перебігу війни переможцям дісталася велика кількість трофейної зброї, особливо у фортеці Фредеріція (Fredericia), медаль вирішили штампувати з данської гарматної бронзи. Франц Йосип підписав указ про установу медалі 10 листопаду 1864 року, її статут наступного дня, а 20 листопаду все це було опубліковано в "Armeeverordnungsblatt". Нова нагорода отримала офіційну назву "Пам'ятна Медаль За Війну 1864 року проти Данії" (Erinnerungs-Medaille an den Feldzug 1864 gegen Danemark).

Медаль виготовлялася діаметром 29 мм На аверсі були зображені короновані вензелі обох монархів, причому на австрійських медалях першими (тобто зліва) були ініціали "FJ", а на пруських – "W". На реверсі розміщувався напис на німецькій мові в чотири рядки "Нашим хоробрим бійцям 1864 року" (UNSERN TAPFEREN KRIEGERN 1864), оточена двома лавровими гілками, перев'язаними внизу стрічкою. На гурті медалі накатувався напис "Із захоплених гармат" (AUS EROBERTEM GESCHUETZ). Австрійці носили медалі на стандартній трикутній колодці з 40 мм стрічки, кольори якої представляли три загальні державні кольори: жовтий, чорний і білий.
Прусаки використовували свою, пряму колодку, стрічку меншої ширини (34 мм, але зустрічаються і 36 мм, та 38 мм), причому білим кольором зліва. Відомий ще один тип цієї нагороди, що виготовлявся пізніше із звичайної бронзи, не мав напису на гурті, легше на 3 грами і з меншим кільцем для кріплення колодки.

Згідно пруської традиції нагорода вручалася і цивільним особам, але австрійці вручали її тільки військовим: медаль без будь-яких коробок або документів висилалася в частини, що брали участь у військових діях. Військовослужбовець, нагороджений медаллю, одержував запис в особистій справі, а потім в звільнювальному документі. Коли у 1873 році була встановлена "Військова Медаль", нагороджені "Датською медаллю" були автоматично прирівняні до нагороджених "Військовою".

Матеріал з - http://ah.milua.org/