Гроші Австро-Угорщини :
Банкноти:
|
1 |
гульден |
a/u
|
2 |
гульдени |
/
|
5 |
гульденів |
a/u
|
10 |
гульденів |
a/u
|
20 |
гульденів |
/
|
50 |
гульденів |
a/u
|
100 |
гульденів |
a/u
|
1000 |
гульденів |
/
|
10000 |
гульденів |
/
|
|
1 |
крона |
/
|
/
|
a/r
|
2 |
крони |
/
|
/
|
a/u
|
5 |
крон |
/
|
/
|
a/u
|
10 |
крон |
/
|
a/u
|
a/u
|
20 |
крон |
a/u
|
a/u
|
a/u
|
50 |
крон |
a/u
|
/
|
a/u
|
100 |
крон |
a/u
|
a/u
|
a/u
|
1000 |
крон |
/
|
/
|
a/u
|
10000 |
крон |
/
|
/
|
/
|
Касова посвідка воєнної позичної каси на дві тисячі крон / Сербська наддруківка на 1 кроні
Інші зображення бон та монет / Збільшені написи номіналу на австро-угорських кронах регіональними мовами
Австро-угорські банкноти (Баклажанки,
Угорки, Францийоськи) - банкноти Австро-угорського Банку 1900-1918 років,
номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 1000 крон, мали обіг в Австро-Угорщині,
й так само на окупованих нею в ході Першої світової війни
територіях. Банкноти відображали
особливості двоєдиної монархії. Однакові тексти друкувалися з одного боку
угорською, з іншого - німецькою мовами. На «німецькому боці», крім
того, з краю купона, стовпчиком перераховувався номінал на вісьмох
регіональних мовах народів, що входили до складу імперії (чеська, польська,
хорватська, італійська, румунська, українська, словацька та сербська). В ті
часи, українською мовою ці гроші називалися "коронами", в наші часи
"кронами". Прикрасою майже всіх банкнот були жінки,
дівчата й дитячі обличчя. Причому на «німецькому боці» малювалися німкені, а
на зворотньому - етнічні типи мешканок Угорщини. Після розпаду монархії на
окремі держави (в листопаді 1918 р.) банкноти продовжували життя у межах цих
держав, несучи на собі австрійську надпечатку «DEUTSCHOSTERREICH», або
чехословацький друкарський штампик під поштову марку, або угорський круглий
мастиковий друк «MAGGYARBANK», або, нарешті, румунський штемпель «ROMANIA
TIMBRO-SPECIAL». У Бaсарабії, Галичині та всій іншій
Україні вони прозивалися "баклажанками" через майже однакове синьо-фіолетове
та лілове забарвлення більшості знаків, або "мадярками", оскільки мадярами
називали себе самі солдати - угорці, або "францийоськами", останнє прізвисько
- зобов'язано гoлoві Австро-угорської монархії Францу-Йосипу, що був цісарем
Австрії і королем Угорщини на протязі 68 років (з 1848 до 1916
р.). Австро-угорські банкноти випускалися у наростаючих кількостях, у вирії
Першої Світової війни та зростаючих бюджетних витратах військового часу. Ними
були завалені ринки, вони з кожним днем втрачали купівельну
спроможність. Інфляція охопила країну і захоплені нею
території. Так і, через багато років, пачки знецінених банкнот знаходили у
підвалах фінансових установ, на горищах житлових будинків й на руках у
населення. До 1900 року валютою Австро-Угорщини була не крона, рівна 100
гелерам, а ГУЛЬДЕН = 100 крейцерам.
|