Економічна і політична слабкість Габсбурзької монархії, що виявилася, зокрема, у війнах середини XVIII ст., змусила австрійський абсолютистський уряд Марії Терезії (правила у 1740-80) встати на шлях економічних і адміністративних реформ.
    Набагато більш енергійно почала проводитися політика меркантилізму і протекціонізму, заохочення розвитку капіталістичної мануфактури тощо.
Були зроблені спроби деяких сільських реформ, викликані зростанням селянських виступів (зокрема, в Чехії), фіскальною і військовою метою, а також потребами розвитку капіталістичної промисловості (накази 1771, 1775 про обмеження панщини трьома днями в тиждень, обмеження компетенції вотчинного суду та ін.).
    Були проведені також реформи з метою посилення централізації і зміцнення апарату державної влади (введення постійного військового податку, що стягувався без згоди політичних верхівок окремих провінцій, створення постійної армії, ряду центральних установ для австро-чеських земель).
    Австрійські збройні сили, державне управління і податкова система були повністю перебудовані. Центральне місце при реорганізації державної влади зайняла державна рада, що мала порадні функції і що складалася з фахівців від кожного з департаментів по внутрішніх справах.
Був створений новий верховний суд, а судова система була відокремлена від системи державного управління. Відповідно до тенденцій, характерних для доби Освіти, були видані нові кодекси законів. Корінному оновленню піддалися зовнішньополітичне і військове відомства.

Військові витрати зросли, був введений централізований рекрутський набір. Організація збройних сил, що ускладнилася, зажадала залучення більшої кількості цивільних працівників.
    Для збільшення ефективності державного управління і забезпечення централізації був розширений контингент цивільних службовців у Відні і в провінціях; тепер вони набиралися з середнього класу.
    В спадкових землях корони і в Чехії місцеві ландтаги втратили ряд важливих функцій, а урядовцям корони був наданий широкий круг повноважень, починаючи від нагляду за кріпаками і закінчуючи юрисдикцією в питаннях поліції і освіті.

В економічній сфері заохочувався розвиток мануфактурного виробництва. Не звертаючи уваги на опір традиційних цехових об'єднань, створювалися нові, сучасні промислові підприємства.
Угорщина мала стати ринком збуту для промислової продукції з Австрії і житницею для австрійських міст.
    Був введений загальний прибутковий податок, єдина система прикордонних і внутрішніх митниць.
З метою розширення міжнародної торгівлі був створений невеличкий торговий флот, модернізовані порти в Трієсті і Рієці. Виникли компанії, які здійснювали торгові зв'язки з південною Азією.