Виникнення Краківської республіки під назвою "Вільне місто Краків" у 1815 р. було слідством суперечок між Росією та Австрією.
    Формально містом управляли виборні органи – Сенат та збір представників, фактично – створена у 1816 р. "Організаційна комісія" з резидентів Австрії, Прусії та Росії.

Після придушення повстання 1830–1831 рр. в Королівстві Польському, Микола I в Мюнхенгреці домовився з австрійським канцлером К.Меттерніхом про сумісну політику відносно Краківа.
    В 1833 р. у місті було введено нову конституцію, а у 1836 р. війська Росії, Австрії та Прусії під приводом видалення емігрантів окуповували Краків. При цьому австрійський гарнізон перебував у Кракові 5 років.

22 січня 1846 р. в місті почалося повстання.
    Було оголошено про створення Національного уряду Польської республіки, який виступив з Маніфестом до польського народу.
Велику роль в керівництві повстанням зіграв Є.Дембовський – автор декретів та відозв уряду, у тому числі, декрету про відміну панщини.
Повстанці протрималися лише 9 днів. Незабаром в місто вступила австрійська армія і статус вільного міста було ліквідовано.