Під час постою УСС в Соснові настала зміна в командуванні полку УСС.
    На місце дотеперішнього команданта полку отам. Гриця Коссака, призначено нового команданта отам. Антона Вариводу, що прибув до Соснова в середині березня 1916 р., одночасно з другим австр. старшиною сот. Омеляном Лисняком.
Новий командант був старшиною по професії. Він подбав про дозброєння УСС кулеметами й мінометами, яких вони досі ще не мали. Але незабаром з'ясувалося, що через свій австро-угорський патріотизм та слабкі зв'язки з українством, він не вдавався на команданта УССтрільців.

В середині травня перейшли чотири сотні ІІ-го куреня, а пізніше і сотні І куреня на становища "Весела" за Стрипою, які були націлені на Соснів і Бенева.
    Шанці були тут дуже сильно закріплені. Перед головними становищами були збудовані висунені заборола, що творили самостійні точки опору. Московські позиції були далеко. Між фронтами простягався рівний степ, зарослий високою травою. На фронті не було боїв, крім перестрілки стеж.
Щоночі виходив у передпілля т. зв. ловецький загін з хор. М.Мінчаком. Досить жива була діяльність артилерії та авіації.
    УСС несли охоронну службу в шанцях, на висунених заборолах і польових сторожах та розбудовували і закріплювали власні становища. На "Веселу" прибув вперше відділ чотирьох стрілецьких кулеметів з хор. Ф.Черником, та відділи мінометів. Вільний від служби час використовувано для вправ у новітній тактиці оборони і наступу. Тоді ж зорганізовано підстаршинські курси під проводом чот. Б.Гнатевича, що був добрим вишкільним фахівцем.
    Стрілецькі шанці й землянки на "Веселій" були зразком найбільшого порядку, чистоти й гігієни. Зразкові квітники і травники надавали всьому гарного, естетичного вигляду.

На "Веселу" дійшла з кінцем травня несподівана вістка про смерть Івана Франка. З глибоким болем і сумом усвідомило собі УССтрілецтво велику втрату людини, що все своє життя працювада над тим, щоб із рабів зробити наш народ паном-господарем у своїй хаті.
    УСС, стоячи на фронті з крісом в руці проти ворога України - Московщини, були вірні своєму великому вчителеві, бо пішли за його наукою, щоб "полягти та здобути Рідному Краєві славу, волю і честь". На похорон, що відбувся у Львові дня 31 травня, виїхала з фронту делегація Українських Січових Стрільців. Другим промовецем над могилою попрощав Івана Франка від імені Українського Січового Війська сотник Зенон Носковський.
Від УСС зложено на могилу срібний вінок.

В червні і липні панував спокій на фронті ХХV корпусу, в склад якого входили становища на "Веселій".
    В цей час розпочало командування російської армії під проводом ген. Брусілова загальну офензиву в двох напрямах: Луцька і Бродів і на півдні в напрямі Станислава й Чернівців.
    В обох напрямах розбив Брусілов австрійські війська та протягом двох місяців безперестанних боїв заскочив глибоко в терени Волині, Галичини й Буковини.
Весь той час фронт ХХV корпусу не рухався. Внаслідок глибоких вломів, що їх зробила російська армія ліворуч і праворуч, ХХV-му корпусові загрожувало оточення, і тому наказано йому й іншим частинам Південної Армії відійти з-над Стрипи на лінію Завалів-Золота Липа-Ценівка.