ор≥нне населенн¤ рег≥ону не мирилос¤ з≥ своњм важким становищем. Ќа кривду ≥ визиск воно в≥дпов≥дало все активн≥шим спротивом.
    ўораз гостр≥шими ставали страйки галицьких роб≥тник≥в.
ѕрот¤гом 1900-1904 рр. у √аличин≥ в≥дбулос¤ 143 страйки, у ¤ких вз¤ли участь бл. 32250 чол.
   —трайки все част≥ше зак≥нчувалис¤ повною або частковою перемогою страйкар≥в (у 1900 р. - 16 страйк≥в, у 1904 р. - 34 страйки ув≥нчалис¤ повною або частковою перемогою).
¬ажливою под≥Їю був страйк роб≥тник≥в-буд≥вельник≥в Ћьвова у червн≥ 1902 р. ’оча страйкар≥ боролис¤ героњчно, власт≥ жорстоко придушили виступ, заливши вулиц≥ м≥ста кров'ю роб≥тник≥в.
    ” 1904 р. в≥дбувс¤ великий страйк нафтовик≥в дрогобицько-бориславського нафтового басейну. ÷≥ акц≥њ набули пол≥тичного характеру, супроводжувалис¤ демонстрац≥¤ми.
   ” 1903 р. страйкували мебл¤р≥ ”жгорода. Ќаступного року закарпатськ≥ роб≥тники виступили сп≥льно з галицькими.

Ўирокого розмаху набрав аграрний рух. ” страйку с≥льськогосподарських роб≥тник≥в, що в≥дбувс¤ в —х≥дн≥й √аличин≥ вл≥тку 1902 р., вз¤ло участь бл. 200 тис. чол.
    √оловною вимогою було п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати. Ќайактивн≥ше боролос¤ за своњ життЇв≥ ≥нтереси сел¤нство √ус¤тинського, «баразького, “ерноп≥льського, «олоч≥вського пов≥т≥в. ” ход≥ аграрних виступ≥в виникли страйков≥ ком≥тети, ¤к≥ формулювали сп≥льн≥ вимоги сел¤н до пом≥щик≥в, встановлювали зв'¤зки м≥ж селами, розробл¤ли заходи боротьби проти штрейкбрехер≥в.
≤нод≥ створювали пов≥тов≥ ком≥тети, ¤к≥ закликали сел¤н до Їдност≥ д≥й. так, √ус¤тинський пов≥товий ком≥тет звернувс¤ 13 липн¤ до вс≥х сел¤н ≥з закликом продовжити боротьбу "в згод≥ ≥ Їдност≥, рука в руку, плече в плече".
    ” зверненн≥ ком≥тету зазначалос¤: "Ѕрати сел¤ни-русини, все одно, чи ви грецького, чи латинського обр¤ду... ¬же досить нашого горюванн¤, досить наших сл≥з, нужди ≥ кривди. Ѕратт¤! Ќе в  анад≥ ≥ Ѕразил≥њ наш хл≥б. Ќаша  анада ≥ Ѕразил≥¤ на т≥й земл≥, ¤ку наш≥ прад≥ди кров'ю поливали". «авд¤ки наполеглив≥й боротьб≥ страйкар≥ змусили землевласник≥в п≥ти на поступки: платити за працю в пол≥ не 12-й сн≥п, а 9-7-й.

јграрн≥ страйки, сел¤нськ≥ м≥тинги проходили на Ѕуковин≥ та в «акарпатт≥.
    ”часники цих акц≥й, ¤к ≥ њхн≥ галицьк≥ брати, вимагали впровадженн¤ загального виборчого права, заборони лихварства, обмеженн¤ примусового продажу сел¤нських земель, скасуванн¤ земельного податку.

” 1905-1907 рр. страйковий рух на зах≥дноукрањнських земл¤х п≥д впливом першоњ рос≥йськоњ революц≥њ дос¤г кульм≥нац≥њ. «начно част≥шими стали не т≥льки страйки, а й пол≥тичн≥ м≥тинги, демонстрац≥њ, сел¤нськ≥ в≥ча. «а цей час у —х≥дн≥й √аличин≥ в≥дбулос¤ понад 220 страйк≥в, у ¤ких вз¤ло участь понад 40 тис. роб≥тник≥в.
    Ћише прот¤гом першоњ пол. 1906 р. в крањ в≥дбулос¤ 2323 м≥тинги ≥ 171 демонстрац≥¤. ѓхн≥м лейтмотивом була р≥шуча одностайна вимога демократ≥зац≥њ антинародноњ виборчоњ системи. ѕ≥д могутн≥м натиском народних мас јвстро-”горщини, в т.ч. й зах≥дноукрањнських земель, правл¤ч≥ кола ≥мпер≥њ √абсбург≥в змушен≥ були швидше провести реформу виборчоњ системи до парламенту (рейхсрату).
¬≥дпов≥дно до закону в≥д 28 с≥чн¤ 1907 р. було впроваджене загальне виборче право, щоправда, недосконале.

Ћ≥кв≥дувавши в 1907 р. кур≥альну систему, ур¤д јвстро-”горщини збер≥г низку ценз≥в, що обмежували права простих труд≥вник≥в. Ќовий виборчий закон не скасовував староњ системи дискрим≥нац≥њ украњнського населенн¤.
    “ак н≥мц≥ обирали одного депутата в≥д 40 тис. чол., а украњнц≥ - в≥д 102 тис. ” рейхсрат≥ та в м≥сцевих сеймах панували австр≥йськ≥, угорськ≥, польськ≥, румунськ≥ велик≥ землевласники та п≥дприЇмц≥, ур¤довц≥.
    “ому трудар≥ √аличини прот¤гом 1907-1914 рр. не припин¤ли боротьби за загальне виборче право до крайового сейму та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

яскравим ви¤вом радикал≥зац≥њ нац≥ональноњ боротьби украњнц≥в стала справа польського графа ј.ѕотоцького, натхненника та орган≥затора антиукрањнськоњ пол≥тики.
    як нам≥сник √аличини в≥н мав широк≥ права, котр≥ давали йому змогу бути не ст≥льки конституц≥йним австр≥йським нам≥сником, ск≥льки самодержавцем краю. в≥д природи в≥н був садист. «робивши √аличину своЇю вотчиною, ј.ѕотоцький привселюдно за¤вив, що тепер дл¤ украњнц≥в влаштуЇ друге Ѕерестечко. —лово у графа не розходилос¤ з д≥лом. ѕ≥д час вибор≥в до галицького сейму 1908 р. у сел≥  оропець (нин≥ ћонастирийського р-ну “ерноп≥льськоњ обл.), в≥д ¤кого балотувавс¤ граф  .Ѕаден≥, було вбито сел¤нина ћарка  аганц¤. ѕеред тим в≥н звинуватив претендента на депутатський мандат у виборчих мах≥нац≥¤х, зокрема у викраденн≥ бюлетен≥в. Ќа очах у всього села до ћ. аганц¤ п≥д≥йшло троЇ жандарм≥в ≥ багнетами закололи його.
    "÷е була останн¤ крапл¤, - писав у т≥ дн≥ √.’откевич, котра переповнила чашу народного терп≥нн¤". ќдним ≥з виразник≥в глибокого обуренн¤ широких верств украњнства нестерпною сваволею галицькоњ адм≥н≥страц≥њ став 23-р≥чний студент Ћьв≥вського ун≥верситету ћирослав —≥чинський.
    12 кв≥тн¤ 1908 р. в≥н трьома постр≥лами смертельно поранив ката украњнського народу ј.ѕотоцького. ÷¤ под≥¤ дала сильний поштовх антиукрањнським настро¤м польських пол≥тик≥в.
” Ћьвов≥ за абсолютного невтручанн¤ пол≥ц≥њ в≥дбулис¤ украњнськ≥ погроми. Ўалену антиукрањнську пропаганду почала польська преса.

—кладовою нац≥онально-визвольного руху украњнського населенн¤ зах≥дноукрањнських земель була боротьба за народну осв≥ту. на багатолюдних зборах усе р≥шуче лунали вимоги л≥кв≥дувати дискрим≥нац≥ю украњнц≥в у галуз≥ осв≥ти.
    5 кв≥тн¤ 1905 р. в “ерноп≥л≥ в≥дбулос¤ сел¤нське в≥че, у ¤кому вз¤ло участь понад 600 чол. « палкою промовою виступив ≤ван ‘ранко. «асудивши австро-угорську систему осв≥ти, в≥н закликав кра¤н вз¤ти шк≥льну справу у своњ руки, зробити школу й науку доступними дл¤ широких мас украњнства. «бори роб≥тник≥в ≥ ремесленик≥в Ћичак≥вськоњ д≥льниц≥ м.Ћьвова, що в≥дбулис¤ 19 листопада 1905 р., вимагали в≥дкритт¤ чотирикласноњ украњнськоњ школи. ѕод≥бн≥ ухвали прийн¤ли народн≥ збори у ƒрогобич≥, ≥нших м≥стах ≥ селах √аличини.

“ривалими ≥ напруженими були змаганн¤ за украњнський ун≥верситет. ÷ю ≥дею п≥дтримували р≥зн≥ прошарки галицького украњнства. особливо активно за вт≥ленн¤ њњ в житт¤ виступала студентська молодь.
    13 листопада 1901 р. велика група студент≥в Ћьв≥вського ун≥верситету, з≥бравшись у одн≥й з найб≥льших аудитор≥й, вимагала створенн¤ украњнського вузу. Ќевдачею зак≥нчилис¤ спроби адм≥н≥страц≥њ з≥рвати збори. ѕ≥сл¤ њх зак≥нченн¤ в≥дбулас¤ демонстрац≥¤. Ќа знак протесту проти нац≥ональних утиск≥в понад 500 студент≥в-украњнц≥в у листопад≥ 1901 р. залишили навчанн¤ у Ћьв≥вському ун≥верситет≥. Ѕурхлив≥ виступи студент≥в цього вузу в≥дбулис¤ в 1907 р.
    23 с≥чн¤ 150 студент≥в-украњнц≥в вигнали з ун≥верситету реакц≥йних викладач≥в, в т.ч. й ректора.

ѕрогресивний рух охопив ≥ студент≥в „ерн≥вецького ун≥верситету.
    ” 1908 р. вони зажадали в≥д австро-угорського ур¤ду в≥дкритт¤ кафедри ≥стор≥њ ”крањни, а 31 жовтн¤ 1909 р. на масових зборах ухвалили резолюц≥ю, у ¤к≥й зазначалос¤: "”крањнська академ≥чна молодь протестуЇ проти виключно н≥мецького характеру „ерн≥вецького ун≥верситету ≥ вимагаЇ, щоб ун≥верситетськ≥ власт≥ приймали проханн¤ ≥ за¤ви, писан≥ украњнською мовою, ≥ в≥дпов≥дали т≥Їю ж мовою, щоб скр≥зь в ун≥верситет≥ можна було користуватись украњнською мовою".

Ќе припин¤ло боротьби за своњ нац≥ональн≥ ≥нтереси украњнське студенство Ћьвова. 5 березн¤ 1910 р. в академ≥чному дом≥ в≥дбулис¤ збори украњнськоњ студентськоњ молод≥, на ¤ких було винесено р≥шенн¤ не визнавати льв≥вський ун≥верситет польським доти, доки не буде оф≥ц≥йного р≥шенн¤ австр≥йського ур¤ду про час ≥ м≥сце побудови украњнського ун≥верситету.
    газета "ƒ≥ло" на перш≥й стор≥нц≥ надрукувала велику в≥дозву "«а украњнський ун≥верситет". ќпубл≥куванн¤ ц≥Їњ в≥дозви, а також бойкот Ћьв≥вського ун≥верситету ¤к польського вузу привели до того, що польська шов≥н≥стична преса почала нахабно нападати на все без вин¤тку украњнське населенн¤ √аличини. «нову оте одв≥чне: "Ћьв≥в був створений √осподом-Ѕогом лише дл¤ пол¤к≥в, немаЇ м≥сц¤ п≥д сонцем украњнц¤м, њх треба вир≥зати".

«агострилис¤ взаЇмини м≥ж студентами ун≥верситету. …ого коридорами розгулювали озброЇн≥ групи "вшехпольських" студент≥в. “их, хто розмовл¤в украњнською мовою, збивали з н≥г ≥ лупцювали будь-чим. Ќап≥втрупа викидали за двер≥ п≥д рег≥т задоволенн¤ присутн≥х, ¤к≥ товпилис¤ б≥л¤ ун≥верситету.
    10 травн¤ 1910 р. шов≥н≥сти окупували ун≥верситет ≥ не допускали до навчанн¤ студент≥в-украњнц≥в.

”крањнськ≥ студенти вир≥шили з≥братис¤ на своЇ в≥че ≥ обговорити план д≥њ. ¬≥че було призначене на 9 год. 1 липн¤ 1910 р. ƒозволу на проведенн¤ збор≥в у прим≥щенн≥ ун≥верситету не було. –екторат у таких випадках украњнським студентам пост≥йно в≥дмовл¤в.
    Ќа в≥че з≥бралос¤ понад 300 студент≥в-украњнц≥в. Ќе встиг виступити перший промовець, ¤к д≥йшла чутка, що пол¤ки перекрили вих≥д з ун≥верситету. ѕочалас¤ жорстока м≥ж украњнськими та польськими студентами.
ѕролунали постр≥ли. Ѕуло поранено багатьох студент≥в. —мертельно пораненим впав јƒдам  оцко. ≤з ¤вно фальсиф≥кованих протокол≥в видно, що вбитий - 1, т¤жко поранених - 8, легко поранених - 22.

ј. оцко помер, не прийшовши до т¤ми. 4 липн¤ 1910 р. в≥дбувс¤ його похорон. ¬≥д каплиц≥ м≥ського моргу до брами Ћичак≥вського цвинтар¤ - 250 метр≥в. Ќа цьому маленькому майдан≥ вм≥стилос¤ 20 тис. людей. ¬они прийшли провести ј. оцка в останню дорогу. 40 в≥нк≥в ≥ написи на червоних стр≥чках перел¤кали пол≥ц≥ю ≥ кинули в холодний п≥т польських шов≥н≥ст≥в.
    Ќад майданом грим≥ла п≥сн¤ "Ўал≥йте, шал≥йте, шален≥ кати!".  ожне м≥сто, кожне м≥стечко √аличини прислало делегац≥њ з в≥нками та кв≥тами.
    це був день нац≥онального смутку. —м≥ливо на тому маленькому баст≥он≥-майдан≥ лунали украњнська мова, украњнськ≥ п≥сн≥-г≥мни.

¬бивство ј. оцка ≥ кривава розправа над украњнським студенством сколихнули ™вропу. Ќа ≥м'¤ студенських орган≥зац≥й ≥ матер≥ ј. оцка надходили телеграми п≥дтримки, сп≥вчутт¤ й болю. ¬перше на под≥њ в √аличин≥ в≥дгукнулас¤ јмерика. ѕрогресивна преса ™вропи засудила д≥њ польських шов≥н≥ст≥в. ” селах ≥ м≥стах розповсюджувалис¤ листи ≥з закликом продовжувати справу, за ¤ку загинув ј. оцко. Ќа ≥м'¤ галицького нам≥сника Ѕобжинського надходили резолюц≥њ ≥ вимоги збор≥в та в≥ч.
    ќф≥ц≥йний ¬≥день зрозум≥в, що час д≥¤ти, ≥ в н≥ч 1912 р. пооб≥ц¤в прот¤гом наступних 5 рок≥в в≥дкрити окремий украњнський ун≥верситет. ѕроте в≥йна не дозволила реал≥зувати цю давню мету галичан.