¬ јвстро-”горськ≥й монарх≥њ проживало понад 4,6 млн украњнц≥в, у т.ч. в —х≥дн≥й √аличин≥ - 3850 тис., на Ѕуковин≥ - 305,1 тис., в «акарпатт≥ - 505,3 тис.
    —х≥дна √аличина, де проживало украњнське населенн¤, ¤к ≥ ран≥ше була об'Їднана ≥з «ах≥дною (польською в одну адм≥н≥стративну одиницю - " орол≥вство √ал≥ц≥њ ≥ Ћадомер≥њ". ÷ей край под≥л¤вс¤ на 50 пов≥т≥в.
    ќкремою адм≥н≥стративною територ≥Їю була Ѕуковина, до ¤коњ входило 10 пов≥т≥в.
«акарпатськ≥ земл≥ складалис¤ з чотирьох украњнських жуп, або ком≥тат≥в.

”с¤ адм≥н≥стративна влада в √аличин≥, ¤к ≥ на Ѕуковин≥, зосереджувалас¤ в руках нам≥сника. јвстро-угорський ≥мператор призначав його з верх≥вки найбагатших польських пом≥щик≥в, в≥рноњ опори габсбурзькоњ монарх≥њ.
    ѕов≥товими старостами призначали польських граф≥в, кн¤з≥в та пом≥щик≥в. –оль орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥д≥гравали √алицький та Ѕуковинський сейми.
¬они про≥снували до початку ѕершоњ св≥товоњ в≥йни.

”сю д≥¤льн≥сть √алицького та Ѕуковинського сейм≥в було п≥дпор¤дковано центральн≥й влад≥. ѓх постанови обов'¤зково мав затверджувати ≥мператор, ¤кий часто звол≥кав ≥з цим. …ому належало право розпускати сейм у будь-¤кий час ≥ призначати нов≥ вибори. ÷им правом ≥мператор часто користувавс¤. √оловним в законодавч≥й д≥¤льност≥ √алицького та Ѕуковинського сейм≥в були господарськ≥ справи. ѓхн≥ бюджетн≥ права були обмежен≥.

¬иборчий закон в≥дпов≥дав ≥нтересам пан≥вних верств. ¬ибори не були загальними ≥ р≥вними. ”с≥ виборц≥ д≥лилис¤ на чотири кур≥њ, з ¤ких кожна окремо обирала депутат≥в у сейм терм≥ном на 6 рок≥в.
     ур≥¤ земельних власник≥в обирала 44 депутати з розрахунку один депутат в≥д 52 виборц≥в-пом≥щик≥в, ¤к≥ платили податок понад 200 крон.
ƒруга кур≥¤ - "торговельно-промислових палат" - захищала ≥нтереси великих п≥дприЇмц≥в ≥ мала три депутатськ≥ мандати.
“рет¤, м≥ська кур≥¤, була най нер≥вноправн≥ша. “ут одного депутата обирали в≥д 8764 виборц≥в. ¬ибори в ц≥й кур≥њ були не пр¤мими, а двоступеневими: спочатку в≥д кожних 500 сел¤н обирали по одному виборцев≥, котр≥ пот≥м обирали депутат≥в до сейму. ќднак ≥ це обмежене право виборц≥в було надане не вс≥м сел¤нам, а т≥льки тим, хто сплачував податок не менше 8 крон.
"—≥льське населенн¤" (до ц≥Їњ категор≥њ зараховували вс≥х сел¤н) з четвертоњ кур≥њ представл¤ли в сейм≥ головним чином заможн≥ господар≥ й велик≥ землевласники. ¬насл≥док цього в √алицькому та Ѕуковинському сеймах переважали представники заможних верств населенн¤, зокрема в першому - польськ≥, а в другому - румунськ≥ та н≥мецьк≥.

¬≥д вибор≥в до австр≥йського парламенту, галицького ≥ Ѕуковинського сейм≥в незаможн≥ верстви населенн¤ фактично було усунено за допомогою високих майнового ≥ в≥кового ценз≥в. «а такою системою до списк≥в виборц≥в не заносили роб≥тник≥в ≥ б≥дн¤цько-середн¤цьк≥ маси. ∆≥нки взагал≥ не мали права голосу.
    Ќа поч.’’ ст. в √аличин≥ у виборах фактично брало участь бл. 7%, а на Ѕуковин≥ - 4,9% населенн¤.

ѕ≥д час п≥дготовки та проведенн¤ вибор≥в м≥сцев≥ органи влади вдавались до вс≥л¤ких зловживань. Ќайпоширен≥шими були фальсиф≥кац≥¤ списк≥в виборц≥в, зм≥на м≥сц¤ та часу проведенн¤ вибор≥в за к≥лька годин до њх початку, викраденн¤ виборчих урн.
    ўоб перешкодити передвиборн≥й аг≥тац≥њ украњнських кандидат≥в, влада кидала њх до в'¤зниць на п≥дстав≥ др≥бних звинувачень. Ўл¤хом п≥дкуп≥в та погроз р¤дових неписьменних виборц≥в змушували голосувати за представник≥в пан≥вних к≥л. ѕроти непок≥рних використовували жандармер≥ю та в≥йсько.