јвстр≥йськ≥ правител≥, ¤к ≥ њх попередники, бачили у зах≥дноукрањнських земл¤х насамперед джерело дл¤ поповненн¤ державноњ казни та арм≥њ. јле водночас вони змушен≥ були подбати про забезпеченн¤ там хоча б елементарноњ соц≥альноњ справедливост≥ та пор¤дку.
    “им б≥льше, що австр≥йська ≥мператриц¤ ћар≥¤-“ереза (1740-1780) та њњ син …осиф ≤≤ (1780-1790) проводили "модну" тод≥ серед Ївропейських монарх≥в пол≥тику просв≥тництва, що була сум≥шшю гуман≥стичних побуджень з суто прагматичними розрахунками. ¬она мала на мет≥ покращити матер≥альне становище мешканц≥в ≥мпер≥њ, дати њм осв≥ту, ур≥вн¤ти њх (наск≥льки це можливо) у правах, щоб зробити св≥домими громад¤нами та над≥йними платниками податк≥в.
—усп≥льство таких громад¤н, зг≥дно з засадами ѕросв≥тництва, мало служити гарант≥Їю могутност≥ ≥мпер≥њ.
    ќдним ≥з головних об'Їкт≥в реформаторськоњ пол≥тики стала √аличина, де правл¤ча польська шл¤хта довела м≥сцеве населенн¤ до крайнього зубож≥нн¤ та морального занепаду ≥ ¤ка була потенц≥йним джерелом державних смут ≥ заворушень.
ѕеретворенн¤ заторкнули насамперед аграрн≥ в≥дносини, церкву й осв≥ту.

Ќайжадан≥шою дл¤ галицького населенн¤ була аграрна реформа. “ому в 1781-1782 рр. …осиф ≤≤ проголосив своњми патентами низку зм≥н у ц≥й сфер≥, ¤к≥ передбачали:
1) зв≥льненн¤ сел¤н з особистоњ залежност≥ в≥д пом≥щик≥в;
2) переданн¤ права зд≥йсненн¤ суду над сел¤нами в≥д пана до спец≥ально призначеного державного чиновника;
3) заборону зб≥льшувати пом≥щицьк≥ землеволод≥нн¤ за рахунок "прир≥зки" сел¤нських земель;
4) ч≥тке визначенн¤ розм≥ру панщини - до 30 дн≥в на р≥к;
5) заборону проживати у сел≥ лихвар¤м (¤к правило, Ївре¤м), ¤к≥ в≥дмовл¤лис¤ займатис¤ с≥льським господарством тощо.

¬ажливою дл¤ зах≥дноукрањнських земель була церковна реформа, ¤ка зд≥йснювалас¤ прот¤гом 1770-поч. 1780-х рок≥в.
Ќа момент входженн¤ √аличини до складу јвстро-”горськоњ монарх≥њ греко-католицька церква перебувала в глибокому занепад≥. ћ≥сцева католицька ≥Їрарх≥¤ трактувала њњ ¤к другосортну, спонукаючи греко-католик≥в, всупереч заборонам ¬атикану, переходити з≥ свого обр¤ду на латинський.
    ƒо 1777 р. греко-католицьк≥ св¤щеники нав≥ть змушен≥ були в≥дробл¤ти панщину.
≤з запровадженн¤м реформ ситуац≥¤ кор≥нним чином зм≥нюЇтьс¤ на краще.
¬они передбачали:
1) зр≥вн¤нн¤ прав католицькоњ, протестанських ≥ греко-католицьких церков та забезпеченн¤ в≥руючим цих в≥роспов≥дань однакових можливостей вступу до ун≥верситет≥в та на державну службу, куп≥вл≥-продажу земл≥ тощо;
2) п≥дпор¤дкуванн¤ церкви держав≥ та наданн¤ св¤щеникам статусу державних службовц≥в з в≥дпов≥дною платнею;
3) заборону м≥сцев≥й верх≥вц≥ римо-католицькоњ церкви перет¤гувати греко-католик≥в на латинський обр¤д та вживати терм≥н "ун≥ат", що мав образливий п≥дтекст.

“≥сно була пов'¤зана з церковною осв≥тн¤ реформа, ¤ка серед ≥ншого передбачала:
1) л≥кв≥дац≥ю ордену Їзуњт≥в (1773) ≥ його багатол≥тнього дом≥нуванн¤ у навчальних закладах та в≥дкритт¤ у Ћьвов≥ на м≥сц≥ Їзуњтськоњ колег≥њ ун≥верситету (1784) (при ньому з 1787 по 1809 р. д≥¤в –уський ≥нститут - Studium rutenum, де на ф≥лософському ≥ богословському факультетах навчалис¤ русини-украњнц≥);
2) в≥дкритт¤ греко-католицьких сем≥нар≥й дл¤ навчанн¤ украњнського духовенства, зокрема у ¬≥дн≥, Ћьвов≥, ”жгород≥;
3) запровадженн¤ системи початкових ≥ середн≥х шк≥л (1777), причому на р≥вн≥ початковоњ школи навчанн¤ дл¤ д≥тей мало проводитис¤ р≥дною мовою.

–еформаторська д≥¤льн≥сть ћар≥њ-“ерези та …осифа ≤≤ була на той час прогресивним ¤вищем, особливо, коли врахувати, що паралельно з л≥кв≥дац≥Їю найогидн≥ших ви¤в≥в кр≥пацтва на зах≥дноукрањнських земл¤х - у —х≥дн≥й ”крањн≥ (що входила до складу –осс≥йськоњ ≥мпер≥њ) воно запроваджувалос¤ повторно.
    –еформи викликали в зах≥дноукрањнському сусп≥льств≥ почутт¤ глибокоњ вд¤чност≥ та в≥дданост≥ √абсбурзьк≥й династ≥њ. ќднак вже незабаром прогресивн≥ нововведенн¤ було зведено майже нан≥вець наступними австр≥йськими правител¤ми - Ћеопольдом ≤≤ (1790-1792) та ‘ранцом (1792-1835).
    ™диною ≥нституц≥Їю, ¤ка зберегла вс≥ своњ надбанн¤ ≥ нав≥ть зм≥цн≥ла њх п≥сл¤ в≥дкритт¤ у 1808 р. √алицькоњ митропол≥њ, була греко-католицька церква.