—ин ћар≥њ “ерез≥њ, …осип II, що став сп≥вправителем своЇњ матер≥ п≥сл¤ 1765 р., часто вступав з нею в суперечки з питань державноњ пол≥тики.
    ” 1780 р. в≥н вз¤в кермо влади у своњ руки. ѕроводив пол≥тику про≥нформованого абсолютизму.
Ќовий ≥мператор прагнув укр≥пити могутн≥сть јвстр≥њ та њњ Їдн≥сть, пол≥пшити систему державного управл≥нн¤.
    ¬≥н був переконаний, що особиста влада монарха маЇ бути необмеженою ≥ що йому належить впроваджувати у св≥дом≥сть насел¤ючих крањну народ≥в дух загальноњ батьк≥вщини. Ѕули видан≥ укази, що оголошували н≥мецьку мову державною, що дозволило ун≥ф≥кувати сферу державного управл≥нн¤ ≥ прискорити судов≥ процедури. ѕовноваженн¤ угорського сейму були ур≥зан≥, а незабаром в≥н ≥ зовс≥м припинив свою д≥¤льн≥сть.
    ƒемонструючи об≥знан≥сть ≥ добру волю, …осип II проголосив р≥вн≥сть вс≥х п≥дданих перед судом ≥ при збор≥ податк≥в.
ƒрукарська ≥ театральна цензура була тимчасово пом'¤кшена. –озм≥ри оброку, ¤кий сплачували сел¤ни, в≥дтепер регулювалис¤ ур¤довц¤ми корони, а розм≥ри ст¤гуваних податк≥в залежали в≥д доход≥в ≥з земл≥.

’оча …осип II оголосив себе захисником католицтва, в≥н в≥в енерг≥йну боротьбу з владою ѕапи –имського. ‘актично в≥н прагнув перетворити церкву в своњх волод≥нн¤х в ≥нструмент держави, незалежний в≥д –има.
    ƒух≥вництво було позбавлено дес¤тини ≥ було змушене навчатис¤ в сем≥нар≥¤х п≥д державним контролем, а арх≥Їпископи були зобов'¤зан≥ оф≥ц≥йно приносити кл¤тву ло¤льност≥ корон≥.
Ѕули л≥кв≥дован≥ церковн≥ суди, брак став розгл¤датис¤ ¤к цив≥льний догов≥р, що знаходитьс¤ зовн≥ компетенц≥њ церкви. к≥льк≥сть рел≥г≥йних св¤т було скорочено, а прикраси на культових буд≥вл¤х регламентувалис¤ державою. ѕриблизно кожний трет≥й з монастир≥в був закритий.

¬ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ (¤кою разом з в≥йськовою справою …осип II в≥дав ще будучи сп≥вправителем) в≥др≥зн¤вс¤ агресивн≥стю (зокрема, був при австр≥йському двор≥ в числ≥ найактивн≥ших прихильник≥в участ≥ јвстр≥њ у першому розд≥л≥ ѕольщ≥, 1772).
ѕрагнув затвердити ≥ укр≥пити пануюче положенн¤ јвстр≥њ в ≥мпер≥њ; зустр≥чаючи оп≥р ѕрус≥њ, що все б≥льш посилювалас¤, шукав зближенн¤ з –ос≥Їю (союз 1781).

…осип II видав указ про загальне ≥ обов'¤зкове шк≥льне навчанн¤. «асоби на навчанн¤ повинн≥ були вид≥л¤ти шл¤хтич≥ ≥ м≥сцев≥ власт≥.
    ’оча цей зах≥д не був до к≥нц¤ зд≥йснений, в≥дв≥дуванн¤ шк≥л значно зб≥льшилос¤.
    …осип II передчасно помер у 1790 р.

“аким чином, була зроблена спроба створенн¤ одноман≥тноњ абсолютистськоњ адм≥н≥стративно-бюрократичноњ системи в масштабах вс≥Їњ √абсбурзькоњ монарх≥њ, у тому числ≥ на земл¤х, що продовжували ще збер≥гати де¤ку автоном≥ю.
    Ћомка старих в≥дносин проводилас¤ без урахуванн¤ нац≥ональних особливостей, зв'¤зк≥в, що ≥сторично склалис¤, супроводилас¤ насильною герман≥зац≥Їю, викликавши посиленн¤ визвольноњ боротьби (в ”горщин≥, в јвстр≥йських Ќ≥дерландах). —ел¤нськ≥ реформи …осипа II (укази 1781-82 рр., 1785 р. про в≥дм≥ну кр≥посноњ залежност≥, спроба зам≥нити панщину та ≥нш≥ натуральн≥ повинност≥ Їдиним поземельним податком тощо.) зустр≥ли наполегливий оп≥р з боку реакц≥йного шл¤хетства ≥ не були зд≥йснен≥.
    —проба перетворити сам≥ застар≥л≥ австр≥йськ≥ ≥нститути шл¤хом реформ "зверху", у рамках феодально-абсолютистського ладу, ск≥нчилас¤, таким чином, безрезультатно.