Пістолет системи Манліхер

Пістолет системи Манліхер
    У справі створення автоматичних пістолетів, їх випробувань, розповсюдження на світовому ринку зброї та ухвалення до озброєння, Австро-Угорщинi належала значна роль.
    У 90-х рр. 19 століття в цій країні з'являється цілий ряд пістолетів, робота механізмів яких була автоматизована за рахунок використовування енергії порохових газів. Це пістолети системи Кромара, Дормуса, Шенбергера, Крнка, Манліхера.
    Ці перші автоматичні пістолети, звичайно, були далекі від досконалості.    Зовні вони були схожі на громіздкі револьвери головним чином тому що у більшості з них постійні магазини розташовувалися не в рукоятках, а перед спусковою скобою або над нею. Всі згадані пістолети були дослідними зразками тому на озброєнні не перебували.

Пістолет чеського конструктора Карела Крнка 1895 р.


    Магазин, що розташовувався в рукоятці, наповнювався десятьма патронами з обойми, забезпеченої особливим движком. Пістолет мав рухомий ствіл і жорстку систему замикання. В результаті подальших удосконалень системи Крнка, з'явилися моделі 1899 р., 1904 р., а потім і 1907 р., що заряджалися за допомогою такої ж, як у моделі 1895 р., обойми. Остання модель під найменуванням «Рот-Штейєр» (на ім'я фабриканта-зброяра і по назві заводу) була прийнята в 1907 р. на озброєння австро-угорської кавалерії.
    Її характерні особливості — постійний магазин, короткий відхід ствола з поворотом навкруги своєї осі на 90° і так званий напівсамозвідний ударно-спусковий механізм (перед кожним пострілом натиск на спусковий гачок викликає додатковий відхід назад зведеного ударника на 6 мм). Магазин на 5 патронів.

Манліхер 1900 р.

Калібр 7,63 мм (патрон Манліхера з циліндричною гільзою). Магазин постійний, розташований у рукоятці і наповнюваний з обойми вісьма патронами.

Затвір вільний; ударний механізм з відкрито розташованим курком. В результаті удосконалень цієї моделі з'явилися пістолети Манліхера 1903 р. та 1905 р.

    Запобіжник у цих пістолетів перенесений з корпусу на затвор, змінена форма курка і введені деякі інші зміни.

Застосування стволів завдовжки 130 або 160 мм, а також магазинів на 8 або 10 патронів дозволило створити чотири варіанти пістолетів М1905, Вони були зручними в обігу, «прикладістими», володіли непоганою влучністю та надійністю роботи механізмів, але нетехнологічними — для виготовлення багатьох деталей було потрібне застосування численних трудомістких операцій.


Матеріал з - http://ah.milua.org/

НА ГОЛОВНУ


Хостинг от uCoz