ћагазинн≥ гвинт≥вки ћанл≥хера ≥з затворами, що в≥дкриваютьс¤ без повороту руко¤т≥ з'¤вилис¤ вперше у 1885 роц≥.

¬они мали кал≥бр 11 мм й патрон на димному порос≥ (такий саме, ¤к до гвинт≥вки ¬ерндль), серединний магазин, наповнюваний п'¤тьма набо¤ми, з'Їднаними в пачку, ¤ка вставл¤лас¤ в магазин зверху.
    „ерез це ж в≥кно вона ≥ вит¤гувалас¤ п≥сл¤ спорожненн¤ магазину, дл¤ чого був спец≥альний важ≥ль, що знаходивс¤ справа на магазинн≥й коробц≥.

Ѕагнет ножевидний, примикавс¤ збоку в≥д ствола.

   ” 1886 р. гвинт≥вка була вдосконалена Ц був зм≥нений пристр≥й магазина. √винт≥вка отримала прор≥зи внизу магазинноњ коробки, через ¤к≥ випадала пачка п≥сл¤ витрачанн¤ останнього набо¤.

÷е нововведенн¤ дозволило п≥двищити швидкостр≥льн≥сть ≥ зручн≥сть. ƒостатньо сказати, що магазинне живленн¤ по ћанл≥херу укуп≥ ≥з затвором, не мало потреби дл¤ його в≥дкритт¤ в поворот≥ вручну, дозволило п≥дн¤ти швидкостр≥льн≥сть гвинт≥вок до дуже високого р≥вн¤.
    “акою високою швидкостр≥льн≥стю не волод≥ла жодна збро¤ (гвинт≥вки ¬≥нчестера з≥ скобою √енр≥ давали таку ж швидкостр≥льн≥сть т≥льки на малий час Ц поки повний магазин). “аким чином јвстро-”горщина стала володарем зброњ, на той час, передовоњ конструкц≥њ.

ѕроте старий патрон на димному порос≥, великого кал≥бру, був вже застар≥лим. …ого велика маса, дуже сильна в≥ддача й слаба вже на т≥ часи бал≥стика вир≥шили наперед перех≥д на б≥льш сучасн≥ набоњ зменшеного кал≥бру Ц 8 мм

   « недол≥к≥в гвинт≥вки можна назвати ≥ велику вагу (б≥льше 4 кг.), замиканн¤ затвора позаду магазина, що спри¤ло ос≥данню частин затвора й ств≥льноњ коробки.

« ц≥Їњ причини гвинт≥вки були модерн≥зован≥, пристосован≥ п≥д новий патрон, спочатку ≥з зар¤дом димного пороху, а з 1890 р. Ц бездимний.

ƒл¤ цього в старих 11 мм гвинт≥вках зам≥нили ств≥л та приц≥л. ÷≥ гвинт≥вки служили разом з гвинт≥вками зр. 1888 р. ≥ ще були у в≥йськах до 1914 року, а п≥зн≥ше, видален≥ з арсенал≥в, видавалис¤ резерв≥стам та де¤ким бойовим частинам.

—уперечка прихильник≥в обойми ≥ пачки по типу ћанл≥хера в т≥ часи була дуже активною.           ѕрихильники обойм приводили ¤к аргументи ¤вн≥ й надуман≥ недол≥ки пачкового зар¤джанн¤: велика вага пачки пор≥вн¤но з обоймою, складн≥сть в постачанн≥, оск≥льки стр≥льба без пачки, що утримуЇ патрон в≥д подв≥йноњ подач≥, неможлива, нерац≥ональна витрата металу (пачки ¤к, правило, безповоротно втрачалис¤, а обойми можна було збирати п≥сл¤ використовуванн¤, до того ж вага обойми була до 10 грам, тод≥ ¤к пачка важила вдв≥ч≥, а то й втрич≥ б≥льше).
    ѕроте саме пачка (а особливо двосторонн¤), забезпечувала найб≥льшу швидкостр≥льн≥сть. Ќедол≥ком же саме австр≥йськоњ пачки було те, що њњ треба було вставл¤ти в магазин лише одну ≥з стор≥н, дл¤ чого верх пачки мав нас≥чку, що дозвол¤ла на дотик визначити положенн¤ пачки у руц≥.

         

               
   якнайкращою в ус≥х в≥дношенн¤х (кр≥м, х≥ба що, кал≥бру) була саме система ћанл≥хера (йдетьс¤ про б≥льш п≥зн≥ший зразок 1895 року, проте основн≥ риси його вже мали гвинт≥вки 1885-88 рок≥в).

ћатер≥ал з - http://ah.milua.org/