¬ арм≥њ јвстро-”горщини активно використовувались бронепот¤ги, до початку бойових д≥й було п'¤ть бронепот¤г≥в, озброЇних одн≥Їю 70-мм та одн≥Їю 40-мм гарматами, ш≥стьма кулеметами або двома 70-мм гарматами SFK L/70 та кулеметами.

   ¬ 1914Ч1915 роках вони широко застосовувалис¤ при оборон≥  арпат, на зал≥зниц¤х √аличини в пер≥од рос≥йського наступу. ѕ≥зн≥ше, не меньш вдало, д≥¤ли вони ≥ на ≥тал≥йському фронт≥ б≥л¤ р≥чки ≤зонцо.

   ¬ роки в≥йни було додатково побудовано ще дек≥лька бронепот¤г≥в новоњ конструкц≥њ Ч типу "V". Ѕронемайданчики типу "S" дл¤ оснащенн¤ цих бронепот¤г≥в будувалис¤ на будапештському машинобуд≥вному завод≥ MAVAG. Ќа них встановлювалис¤ одна 75-мм гармата з сектором горизонтального обстр≥лу 240 градус≥в та два 7,92-мм кулемета. “овщина брон≥ дос¤гала 12 м≥л≥метр≥в.

¬сього в австро-угорськ≥й арм≥њ в роки першоњ св≥товоњ в≥йни використовувалос¤ 15 бронепот¤г≥в Ч Panzer Zug, мали номери з 1-го по 15-й. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни, б≥льш≥сть уц≥л≥лих п≥шла на злам. ƒе¤к≥ опинилис¤ в чужих руках ≥ використовувалис¤ в арм≥¤х нових держав, що виникли на уламках розбитоњ ≥мпер≥њ.

«ахоплений у  раков≥ в 1918 роц≥ польськими солдатами австр≥йський бронепот¤г Panzer Zug No. III, незабаром почав нове житт¤ п≥д б≥ло-червоним прапором новонародженоњ польськоњ держави. ѕ≥д ≥м'¤м Ђ—мерчї в≥н брав участь в рад¤нсько-польськ≥й в≥йн≥ 1920 року, пережив дек≥лька п≥сл¤воЇнних модерн≥зац≥й ≥ вступив в нову Ч другу св≥тову в≥йну, ¤ка стала дл¤ нього останньою.

¬ австр≥йськ≥й арм≥њ, на присутн≥ у лавах бронепот¤ги, в роки першоњ св≥товоњ в≥йни бойовими статутами покладалис¤ наступн≥ задач≥:

ѕрикритт¤, перевезенн¤ та пункт≥в вивантаженн¤ в≥йськ; рекогносцировка та наб≥ги на ворожу територ≥ю;
«ахопленн¤ важливих зал≥зничних пункт≥в, мост≥в, тунел≥в;
Ўвидке в≥дновленн¤ з≥псованоњ зал≥зничноњ кол≥њ;
ќборона ≥ вир≥шальний удар в бою;
‘лангове прикритт¤ частин, при рус≥ њх паралельно зал≥зниц≥;
ѕрикритт¤ виходу з бою; д≥њ ≥з закритоњ позиц≥њ ¤к артилер≥йська батаре¤;
Ѕоротьба з ворожими бронепот¤гами;
¬икористовуванн¤ в систем≥ береговоњ оборони.

13 серпн¤ 1915 року австр≥йський бронепот¤г Panzer Zug No. II вчинив нал≥т на станц≥ю ћонфальконе, зайн¤ту ≥тал≥йськими в≥йськами, дл¤ наданн¤ п≥дтримки п≥хот≥, що наступала на станц≥ю.
      ѕ≥д сильним артилер≥йським та кулеметним вогнем, австр≥йська п≥хота зал¤гла, ≥ командир бронепот¤гу самост≥йно рушив на ћонфальконе. ѕрорвавши сторожову охорону супротивника, бронепот¤г ув≥рвавс¤ на станц≥ю, та завдав вогнем гармат ≥ кулемет≥в великих втрат ≥тал≥йц¤м.

ѕ≥сл¤ нальоту, бронепот¤г в≥д≥йшов у в≥дпов≥дь п≥д артилер≥йським вогнем ≥тал≥йц≥в до тунел¤, де ≥ сховавс¤. ¬ умовах г≥рського рельЇфу м≥сцевост≥, де велис¤ бойов≥ д≥њ, австр≥йц≥ досить часто використовували тунел≥ ¤к укритт¤ дл¤ бронепот¤г≥в.

” вересн≥, цей же бронепот¤г, що знаходивс¤ у розпор¤дженн≥ командира 16-го корпусу австро-угорськоњ арм≥њ, сто¤в у тунел≥  астагнав≥ца.
    ¬орог Ч ≥тал≥йськ≥ в≥йська, часто п≥ддавав сильному обстр≥лу л≥вий фланг 1-оњ г≥рськоњ бригади, що знаходилас¤ у ÷агора з боку тунел¤ Ѕаб≥нрук.

≤тал≥йц≥ закр≥пилис¤ б≥л¤ виходу з тунел¤, ≥ лобов≥ удари австр≥йц≥в на бл≥ндаж≥ були безусп≥шн≥.
      “ому австр≥йське командуванн¤, переконавшис¤ в марност≥ спроб п≥хоти прорватис¤ до ≥тал≥йських укр≥плень, вир≥шило використовувати бронепот¤г Panzer Zug No. II.

 омандир бронепот¤гу вивчив з артилер≥йських спостережних пункт≥в м≥сцев≥сть ≥ розташуванн¤ в≥йськ супротивника, знайшов пошкодженн¤ шл¤ху ≥ розробив план н≥чного нальоту на тунель Ѕаб≥нруб.

11 вересн¤ о дес¤т≥й вечора бронепот¤г покинув м≥сце своЇњ зас≥дки. Ќезабаром п≥сл¤ проходженн¤ моста —алкано, команда бронепот¤гу була змушена полагодити шл¤х на зруйнованому блокпост≥.
      ѕо усуненн≥ перешкоди, бронепот¤г, маючи попереду сторожов≥ ≥ робоч≥ патрул≥, рушив вперед по шл¤ху, багатому штучними спорудами. “емнота ноч≥ й туман, шум г≥рськоњ р≥чки ≤зонцо маскували рух бронепот¤га ≥ проводим≥ його командою в≥дновн≥ роботи. ≤тал≥йц≥ прогавили наближенн¤ ворожого бронепот¤гу.

јле, попри спри¤тлив≥ обставини, до призначеноњ години бронепоњзд в початкове положенн¤ дл¤ атаки не прибув: через незнайдене пошкодженн¤ шл¤ху контрольний майданчик одним колесом з≥йшов з рейок, але був незабаром п≥дн¤тий за допомогою сполучних накладок.

¬ половин≥ п'¤того ранку бронепот¤г Panzer Zug No. II, в передсв≥танкових сут≥нках, неспод≥вано дл¤ супротивника, з'¤вивс¤ в 100 метрах в≥д тунел¤.
      ≤тал≥йц≥ зустр≥ли його кулеметним вогнем. ѕроте, ручн≥ гранати ≥ вогонь з бронепот¤гу допомогли десантному загону вибити супротивника з тунел¤ у напр¤мку до ѕлава.

«≥ св≥танком бронепот¤г п≥д артилер≥йським вогнем ворога, що завдав йому де¤к≥ пошкодженн¤, в≥д≥йшов до тунель  астагнав≥ца. ѕри вдало завершиному нальот≥ на тунель, командою бронепоњзда було захоплено 10 полонених, два кулемети та 30 гвинт≥вок.

¬ 1916 роц≥, п≥сл¤ загостренн¤ обстановки на —ход≥, австр≥йськ≥ бронепот¤ги були перекинут≥ на сх≥дний фронт, де вели боњ з рос≥йськими та румунськими в≥йськами.
      ѕри наступ≥ румунських в≥йськ на —емиградд¤, ¤ке прикривали нечисленн≥ загони австр≥йського ландштурму (ополченн¤), т≥льки застосуванн¤ бронепот¤гу дозволило австр≥йц¤м в≥д≥йти без особливих втрат. ѕри цьому, вогнем бронепот¤га майже повн≥стю був знищений румунський батальйон, що рухавс¤ по шосе, вздовж зал≥зниц≥.

ƒосв≥д бойового застосуванн¤ бронепот¤г≥в проти румун ви¤вивс¤ недовгим.
–умунська арм≥¤ була розгромлена й припинила ≥снуванн¤, створивши безл≥ч проблем союзникам, особливо –ос≥њ.

¬икористовуванн¤ бронепот¤г≥в багато в чому дозволило австр≥йц¤м вр¤тувати своњ оточен≥ в≥йська ≥ зупинити рос≥йський наступ вл≥тку 1916 року в √аличин≥.
¬ к≥нц≥ червн¤ в≥йська рос≥йського ѕ≥вденно-зах≥дного фронту вели наступ на  оломию. 30-а австр≥йська п≥хотна див≥з≥¤ опинилас¤ в дуже важкому положенн≥. ƒва њњ батальйони з останн≥х сил билис¤ в оточенн≥.

¬ цей критичний момент в б≥й вступив австр≥йський бронепот¤г Panzer Zug No. II, терм≥ново доданий до 30-оњ див≥з≥њ.
      ¬≥дкривши з дистанц≥њ 300Ч500 метр≥в вогонь з≥ своњх двох гармат та ш≥стьох кулемет≥в по рос≥йських в≥йськах, розташованих вздовж зал≥зниц≥, в≥н знищив чотири кулемети та близько чотирьохсот солдат≥в й оф≥цер≥в, надихнувши австр≥йську п≥хоту.

¬ друг≥й половин≥ дн¤ команда бронепот¤гу в≥дбила атаку донських козак≥в, в к≥нному строю намагавшихс¤ захопити пот¤г. јвстр≥йським в≥йськам вдалос¤ утримати своњ позиц≥њ, а п≥хот≥ вирватис¤ з оточенн¤.

¬ 1918 роц≥, п≥сл¤ поразки болгарськоњ арм≥њ, австр≥йськ≥ бронепот¤ги прикривали в≥дх≥д своњх в≥йськ з територ≥њ —ерб≥њ. —аме тут њх застав к≥нець в≥йни.

Ќ≥мецька арм≥¤ теж придбала дек≥лька дес¤тк≥в бронепот¤г≥в, хоча н≥мц≥ в≥ддавали пр≥оритет зал≥зничним транспортерам важких гармат, що використовувалис¤ при облоз≥ фортець та обстр≥лах ворожих позиц≥й перед наступом.

«астосовувалис¤ н≥мецьк≥ бронепот¤ги на р≥зних театрах бойових д≥й. ¬же в самому к≥нц≥ в≥йни, 21 вересн¤ 1918 року сербськ≥ в≥йська прорвали оборону 11-оњ н≥мецькоњ арм≥њ в район≥ ћонастир.
      ƒл¤ розвитку усп≥ху п≥хоти в прорив≥, в н≥ч на 22 вересен¤, була кинута французька кавалер≥йська бригада, що мала в своЇму склад≥ три полки, з метою оволод≥ти м≥стом —копле. «ламавши оп≥р н≥мецьких в≥йськ, њй вдалос¤ вийти в район ѕр≥л≥п.

ѕрагнучи дос¤гти максимальноњ раптовост≥, командир бригади наказав залишити вс≥ бронемашини, артилер≥ю й обози в район≥ ѕр≥л≥п, ≥ без н≥чого продовжити рейд через вважаЇмий непрох≥дним г≥рський масив.
      ¬ район≥ —копле наступаючим французам протисто¤ли частини п≥хоти й артилер≥њ, ¤ких п≥дтримував бронепот¤г Panzer Zug No. 6, що охорон¤в д≥л¤нку зал≥зниц≥ —копле-¬елес'Ї.

¬ир≥шальний наступ французькоњ кавалер≥њ почавс¤ рано вранц≥ 29 вересн¤. ѕолк досить швидко дос¤г зал≥зниц≥ ≥ в≥др≥зав шл¤хи в≥дходу н≥мецьким в≥йськам з  алканделен на —копле.
      —еред н≥мц≥в почалас¤ пан≥ка, розрахунки двох важких артилер≥йських батарей розб≥глис¤, кинувши гармати.

Ќа ≥нших д≥л¤нках наступ розвертавс¤ не дуже вдало дл¤ француз≥в.
      ѕросуванн¤ 4-го кавалер≥йського полку було зупинено вогнем н≥мецького бронепот¤гу, боротис¤ з ¤ким французи не мали нагоди, оск≥льки вс¤ артилер≥¤ залишилас¤ в ѕр≥л≥пе.
÷¤ непередбачена затримка дозволила н≥мецьким в≥йськам евакуювати все ц≥нне майно, а пот≥м, п≥д≥рвавши зал≥зничне полотно та споруди, безперешкодно в≥двести бронепот¤г на п≥вн≥ч.

1-ий кавалер≥йський полк в≥дважною атакою в к≥нному лад≥ спробував захопити —копле, але, зазнавши великих втрат в≥д н≥мецького вогню, вимушений сп≥шитис¤ ≥ лише таким чином зм≥г вийти до зал≥зниц≥ —копле- уманово.

„ерез дек≥лька годин, загальною атакою французьких в≥йськ, м≥сто був вз¤то.
«ахопленн¤ —копле завершило оточенн¤ ш≥сдес¤титис¤чноњ н≥мецькоњ арм≥њ ≥ примусило њњ здатис¤ в район≥ на п≥вдень в≥д  алканделен.

јле ¤к в≥дзначали багато в≥йськових фах≥вц≥в, ¤кби н≥мецьк≥ в≥йська мали дек≥лька бронепот¤г≥в на зал≥зничн≥й л≥н≥њ на сх≥д та на зах≥д в≥д —копле, результат д≥й француз≥в м≥г бути абсолютно ≥ншим.
     Ќе маючи засоб≥в боротьби з ними, вони навр¤д чи змогли б прорватис¤ до м≥ста, а у н≥мецьких в≥йськ залишивс¤ б шанс уникнути оточенн¤.

ћатер≥ал з - http://ah.milua.org/