јвстро-угорська польова жандармер≥¤ (Feldgandarmerie) мала складний устр≥й. Ќасправд≥ Їдиного корпусу польовоњ жандармер≥њ не ≥снувало. ѕ≥д час в≥йни р≥зн≥ формуванн¤ жандармер≥њ виконували функц≥њ в≥йськовоњ пол≥ц≥њ.

∆андармер≥¤ (Gendarmerie) була воЇн≥зованою (парам≥л≥тарною) орган≥зац≥Їю, в задач≥ ¤коњ входили п≥дтримка громадського пор¤дку та забезпеченн¤ державноњ безпеки, а п≥д час в≥йни Ц функц≥њ в≥йськовоњ пол≥ц≥њ при р≥зних штабах високого р≥вн¤. ∆андармер≥¤ п≥дкор¤лас¤ австр≥йському та угорському м≥н≥страм оборони. ѓњ особовий склад вербувавс¤ серед оф≥цер≥в та нижн≥х ранг≥в, що пройшли терм≥нову службу в загальн≥й арм≥њ або територ≥альн≥й оборон≥.

    ∆андармер≥¤ складалас¤ з чотирьох територ≥альних орган≥зац≥й:

÷≥сарсько-корол≥вська жандармер≥¤ (Gendarmerie), тобто в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ
 орол≥вська угорська жандармер≥¤ (Gendarmerie), тобто в ”горському корол≥вств≥
 орол≥вська угорсько-хорвато-славонська жандармер≥¤ ( ungarisch-kroatisch-slawonische Gendarmerie), тобто в ’орват≥њ, що волод≥ла автоном≥Їю у склад≥ ”горського корол≥вства
    ÷≥сарський ≥ корол≥вський корпус жандарм≥в в Ѕосн≥њ ≥ √ерцеговин≥ ( Gendarmerie fuer Bosnien und die Herzegovina або bosnien-hercegovinian Gendarmerie) Ц Ѕосн≥¤ ≥ √ерцеговина, ¤к оф≥ц≥йно окупован≥ територ≥њ, волод≥ли спец≥альним статусом та до њх анекс≥њ у 1908 роц≥ до складу јвстро-угорськоњ ≥мпер≥њ не входили.
    ” мирний час австр≥йська жандармер≥¤ була розд≥лена на чотирнадц¤ть (з 1 до 14) крайових жандармських команд (Landesgendarmeriekommando). “ака команда була передбачена в кожн≥й ≥з земель, депутати в≥д ¤коњ були представлен≥ у јвстр≥йському –ейхсрат≥. Ќа чол≥ команди сто¤в штаб-оф≥цер.

 райов≥ команди, у свою чергу, д≥лилис¤ на окружн≥ (Abteilungskommando) п≥д кер≥вництвом ротм≥стра (Rittmeister) або лейтенанта. “ак, наприклад, краЇва команда "™1 ¬≥день" складалас¤ з дес¤ти окружних команд (в≥д 1 до 10), а "™5 Ћьв≥в" Ц з 36.

ќкружн≥ команди складалис¤ з районних команд (Bezirksgendarmeriekommandos) ≥ жандарських пост≥в (Gendarmerieposten) п≥д командуванн¤м старших унтер-оф≥цер≥в.

ўе одне спец≥альне формуванн¤ було розташовано в Ѕуковин≥ Ц 350 к≥нних жандарм≥в.

ќф≥цери та унтер-оф≥цери у ранз≥ штаб-вахм≥стра (Stabswachtmeister) були озброЇн≥ п≥хотною оф≥церською шаблею та револьвером або п≥столетом. –ешта нижн≥х чин≥в озброювалас¤ жандармським кр≥сом ћ 1890 з багнетом й жандармською шаблею.

”горська жандармер≥¤ була орган≥зована на тих же принципах, що й австр≥йська. ¬она д≥лилас¤ на 8 дистрикт≥в, ¤к≥ складалис¤ з Ђкрилї (Fluegel) п≥д кер≥вництвом ротм≥стр≥в. ўе нижче сто¤ли взводи (Zuege).

”горсько-хорвато-славонська жандармер≥¤ мала угорську орган≥зац≥ю, а њњ штаб-квартира розташовувалас¤ у «агреб≥.

    Ѕосн≥йсько-герцегов≥нськой жандармер≥Їю, з штаб-квартирою в —араЇво, командував генерал-майор або полковник. ¬она д≥лилас¤ на крила, взводи й пости.

¬≥йськова пол≥ц≥¤ (Militaerwachkorps) була представлена в≥йськовими пол≥цейськими загонами (Militaer-Polizeiwachkorps), розташованими у трьох "столиц¤х" √аличини Ц Ћьвов≥,  раков≥ та ѕеремишл≥ (ѕшемисл≥), й в≥йськовим пол≥цейським загоном при ц≥сарсько-корол≥вському цив≥льному суд≥ (Militaerwachkorps fuer die Zivilgerichte), що розташовувавс¤ у ¬≥дн≥. ¬ задач≥ останнього входила п≥дтримка цив≥льноњ влади.
    ¬≥н складавс¤ з командира у ранз≥ гауптмана (Hauptmann) та 300 оф≥цер≥в й нижн≥х чин≥в.

«агони у Ћьвов≥ та  раков≥, п≥д командуванн¤м гауптманов, нал≥чували 560 та 510 в≥йськових пол≥цейських в≥дпов≥дно, а у ѕеремишл≥ Ц одного обер-оф≥цера та 100 нижн≥х чин≥в.

ѕри виконанн≥ службових обов'¤зк≥в польовоњ жандармер≥њ (Feldgendarmerie) вс≥ чини були зобов'¤зан≥ носити на л≥в≥й руц≥ вище л≥кт¤ широку (54 мм) жовто-чорну пов'¤зку. ƒизайн цих пов'¤зок був р≥зноман≥тним, але на б≥льшост≥ був присутн≥й напис ЂFeldgendarmerieї.

¬≥дм≥нн≥стю австр≥йських жандарм≥в був шлем-пикельхауб (Pickelhaube), а угорськ≥ носили чорний капелюх.