Найпершим загальночеським символом був не лев. На гербі Чеського королівства у ХІ-ХІІ ст. містився чорний орел на білому тлі у досить незвичному оточенні - серед язиків полум'я.
   Це був родинний герб першої династії чеських королів Пржемисловичів, що володорювали з 874 до 1306 рр.

Але вже у 1158 році за короля Владислава ІІ чорного орла змінив на чеському гербі білий лев на червоному тлі.
   Він мав нагадувати про хоробрість, що виявили воїни у битвах з іноземними завойовниками. На кін. ХІІ ст. чеський лев отримав корону, а трохи пізніше, но рубежі ХІІ-ХІІ ст., за короля Пржемисла ІІ Отокара лева почали зображувати двохвостим.

У 1526 р. Чехія опинилася під владою Габсбургів і білий лев став символом лише Богемії (символом Моравії був - коронований орел у червону та білу клітинку на синьому тлі).
   Проте у свідомості чехів він лишався загальнонаціональним символом. Тому після розвалу двоєдиної імперії саме він став головним елементом герба Чехословаччини, а згодом і Чехії.