слова: Ignacy Kozielewski

Wszystko со nasze, Polsce oddamy,
w niej tylko życie, więc idziem żyć!
Świty się bielą, roztwórzmy bramy,
hasło wydane: Wstań, w słońce idź!

Ramię pręż, slabość krusz,
ducha tęż, Ojczyźnie miłej służ!
Na jej zew w bój czy trud
pójdzie rad harcerzy polskich ród,
harcerzy polskich ród!

Czynem bogaci, myślą skrzydlaci,
z płomiennych sere więc uczyńmy grot.
Naprzód wytrwale, śmiało, zuchwale,
W podniebne szlaki skierujmy lot.

Ramię pręż, slabość krusz...

Po ziemi naszej roześlem harcerzy,
pobudką zabrzmi: “Zbudź się! Prawdzie sluż!"
I wszystko wstanie w krąg się rozszermierzy,
by Matkę Polskę chronić od burz.

Ramię pręż, slabość krusz...

1912

Походить від революційної пісні Na barykady, що вперше з'явилася на листівці від 1 травня 1897 року. Автором її слів та мелодії найвірогідніше був Ігнацій Жонца (Ignacy Rzońca) - поет, якого пізніше було зіслано до Сибіру.
На межі XIX та XX ст., а особливо із початком революції 1905 пісня дуже популяризувалася. У жовтні 1911 р. у Львові вийшов перший номер часопису "Skaut" із віршем Ігнація Козелевського (Ignacy Kozielewski), редактора часопису й одного з засновників харцерського руху. Декілька місяців потому Ольга Дрохановська (Olga Drohanowska), студентка Львівської консерваторії та член Верховного Скаутівського командування, підредагувала текст Козелевського й додала приспів, поклавши вірш на мелодію пісні Na barycady.
Вперше пісню надруковано у вересні 1912 р. під назвою - Marsz skautów.

З 1956 р. - офіційний гімн харцерів (польських скаутів).