ожне в≥йсько, будь-¤коњ держави, завжди мало ¤к≥сь своњ в≥дм≥нност≥ односро¤, з першого погл¤ду, по ¤ких в≥дразу можна визначити громад¤нство в≥йськовослужбовц¤. јвстро-угорське в≥йсько, було буквально перенасичено такими в≥дм≥нност¤ми: брюки з манжетами, аксельбанти, квал≥ф≥кац≥йн≥ нагрудн≥ знаки у вигл¤д≥ круглих жетон≥в, кеп≥ та значки на них. јле останн≥, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, н≥коли не регламентувалис¤, ≥ у де¤ких "модник≥в" на кашкет≥ можна було нарахувати до дес¤тьох таких "ц¤цьок". ќриг≥нальний дизайн, в≥дм≥нна ¤к≥сть й, головне, величезна к≥льк≥сть вар≥ант≥в (сьогодн≥ в≥домо близько 1000 р≥зних значк≥в) привертають колекц≥онер≥в.
     “им б≥льше що ще б≥льше 100 вар≥ант≥в з'¤вилис¤ в п≥зн≥ших арм≥¤х јвстр≥йськоњ –еспубл≥ки та ”горського  орол≥вства.

–егламенти по обмундируванню, що випускалис¤ в≥йськовими м≥н≥стерствами вс≥х трьох складник≥в збройних сил јвстро-”горщини (тобто загальноњ арм≥њ, австр≥йського ландвера й угорського гонведа), ч≥тко описували розташуванн¤ знак≥в на ун≥форм≥. ¬с≥ вони мали носитис¤ на кител≥: нагороди (ордени, в≥дзнаки ≥ медал≥), а також аксельбанти нижн≥х чин≥в Ц на л≥в≥й сторон≥ грудей, квал≥ф≥кац≥йн≥ знаки у вигл¤д≥ жетон≥в або нагрудних знак≥в Ц на прав≥й, знаки род≥в в≥йськ (кому належить) Ц на клапанах ком≥ра. ƒо початку ѕершоњ св≥товоњ в≥йни так все й було.
      « приводу того, зв≥дки раптом на кеп≥ з'¤вилис¤ значки, ми можемо розгл¤дати т≥льки верс≥њ. ќсь одна з них:
     

     ўе з час≥в —емир≥чноњ в≥йни у ц≥сарсько-корол≥вськ≥й арм≥њ розповсюдивс¤ звичай носити на головному убор≥ за кокардою дубову г≥лочку Ц Feldzeichen.
     ћожливо, так солдати хот≥ли в≥др≥знити в бою своњх в≥д чужих. ћожливо, в≥ддавали дань св¤щенн≥й дл¤ германц≥в рослин≥, що вт≥лювала силу та хоробр≥сть. √оловне ≥нше Ц традиц≥¤ народилас¤. ¬она так вкор≥нилас¤, що у 1813 роц≥, п≥д час ¬извольноњ в≥йни проти Ќаполеона, австр≥йський головнокомандуючий кн¤зь Ўварценберг, що об'Їднав п≥д своњм кер≥вництвом арм≥њ јвстр≥йськоњ ≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥й, Ўведського та ѕруських корол≥вств ≥ н≥мецьких держав, в≥ддав наказ вс≥м союзникам носити на головних уборах дубов≥ г≥лочки. ѕоступово арм≥¤ √абсбург≥в вже не у¤вл¤лас¤ сучасникам без дубових листочк≥в н≥ в бою, н≥ на парад≥.
¬ той пер≥од, що нас ц≥кавить, на польов≥ кеп≥ вже фабрично нашивалис¤ дв≥ петл≥ дл¤ г≥лочки. ќск≥льки взимку дуб збрасуЇ лист¤, в цей пер≥од його зам≥нювала г≥лочка ¤линки.

Ќачальник √енерального штабу ‘ранц  онрад фон ’етцендорф в гост¤х у 2-го босн≥йсько-герцеговинського п≥хотного полку. «вертаЇ на себе увагу ¤линова г≥лочка й велика к≥льк≥сть значк≥в на фесц≥ оф≥цера босн¤к≥в

Ќе сл≥д забувати й те, що перед ѕершою св≥товою в≥йною на маневрах "супротивники" над¤гали на капелюхи р≥знокольоров≥ стр≥чки Ц б≥л≥ у "своњх" та червон≥ у "чужих".
      ≤снуЇ маса фот л≥та Ц початку осен≥ 1914 року, на ¤ких солдати √абсбург≥в вд¤глили на своњ капелюхи р≥знокольоров≥ стр≥чки: ≥мперських або "земельних" кольор≥в. Ќезабаром њх зм≥нили пропагандистськ≥ значки.

—тр≥чки ≥ кв≥ти

—еред решти значк≥в можна вид≥лити чотири групи:
пропагандистськ≥;
пам'¤тн≥;
полков≥;
≥мпров≥зован≥.

ѕольове кеп≥ модел≥ 1916 року, що належало оберлейтенанту 29-го ландверного п≥хотного полку ќскару ‘р≥цу. Ќа ньому представлен≥ практично вс≥ вар≥анти значк≥в.
      « л≥вого боку: пропагандистський значок "√енерал-полковник  онрад ’етцендорф", саморобна вишивка "29-й полк", три нерегламентн≥ нашиванн¤ за пораненн¤ ≥ пропагандистський значок "—оюзн≥ арм≥њ".
« правоњ сторони (зл≥ва на право ≥ зверху вниз): пропагандистський значок Ђ√енерал-полковник Ѕем-≈рмол≥ї, пам'¤тний "√рупа арм≥й Ѕем-≈рмол≥", пам'¤тний "3-а јрм≥¤. –≥здво 1916 року на фронт≥", два не≥дентиф≥кованих ≥ пам'¤тний "4-а арм≥¤"

ƒо "пропагандистських" в≥днос¤тьс¤ вс≥ ≥з зображенн¤ми ≥мператор≥в ‘ранца …осипа або  арла, портретами союзних монарх≥в або солдат≥в-союзник≥в, член≥в ≥мператорськоњ с≥м'њ або видатних воЇначальник≥в, земельними гербами або символами, алегоричними картинами або карикатурами на супротивника, а також ≥з згадкою державних або рел≥г≥йних св¤т.

ƒо "пам'¤тних" Ц приурочен≥ до под≥й в≥йни, ¤к то: участь у наступ≥, в≥йськов≥й операц≥њ або бо¤х; приналежност≥ до фронту, фронтового району, сектора, арм≥њ або "бойовоњ групи".

"ѕолков≥ значки" представлен≥ набагато ширше, н≥ж вс¤ решта категор≥й. —еред "полкових" можна вид≥лити своњ п≥дгрупи по приналежност≥ до:

див≥з≥њ;
бригад≥;
полку;
батальйону.
ѕриналежн≥сть до арм≥њ ≥ приналежн≥сть до див≥з≥њ потрапили в р≥зн≥ категор≥њ.
÷е зв'¤зано з тим, що склад див≥з≥й р≥дко м≥н¤вс¤ через перекиданн¤ њњ частин на ≥нш≥ фронти, чого не можна сказати про склади арм≥й ≥ б≥льш крупних з'Їднань. ѕ≥дгрупа приналежност≥ до батальйону майже повн≥стю в≥дноситьс¤ до штурмових п≥дрозд≥л≥в. ѕричому б≥льш≥сть "штурмових знак≥в" носилас¤ не на польовому кеп≥, а на к≥тел≥ на прав≥й сторон≥ грудей.

—л≥д в≥дразу в≥дзначити, що значки (окр≥м б≥льшост≥ "штурмових") носилис¤ виключно на польових кеп≥ або капелюхах њх зам≥нюючих: на фесц≥ в босн≥йсько-герцеговинських частинах ≥ на польовому шако генерал≥в ≥ де¤ких штаб-оф≥цер≥в. ¬супереч широко поширен≥й помилц≥, що значки носилис¤ т≥льки з л≥вого боку кеп≥, фотоматер≥ал п≥дтверджуЇ, що часто використовувалас¤ також права сторона.
     ј були випадки, коли нав≥ть ≥ л≥ва, ≥ права одночасно.

‘ельдмаршал барон ‘ранц –ор фон ƒента в ментике ≥ стандартному польовому кеп≥ генерал≥в. —воњ значки фельдмаршал носив зправа

"≤мпров≥зован≥ знаки" виготовл¤лис¤ з в≥йськових атрибут≥в. Ќаприклад, з куль або, ¤к це стало модно на ≤тал≥йському фронт≥, "савойськоњ з≥рки" Ц п'¤типроменевоњ з≥рочки б≥лого металу, ¤ку оф≥цери корол≥вськоњ ≥тал≥йськоњ арм≥њ носили на петлиц¤х ком≥ра.

 авалер≥йське польове кеп≥ з ≥мпров≥зованими знаками: набором куль ("манл≥херовськ≥" та одна в≥д рос≥йськоњ трьохл≥н≥йки) та "ћедальйон ƒ≥ви ћар≥њ"

¬етеран ≤тал≥йського фронту

ѕриблизно третина значк≥в виготовл¤лас¤ з емал¤ми. ѕрактично вс≥ значки були на шпильках. ѓх розм≥р коливалис¤ в≥д 30 до 50 мм.

«начки виробл¤лис¤ ¤к в≥домими ювел≥рними ф≥рмами (наприклад, в≥денськими "‘рателл≥ Ўнайдер" або "–оцет ≥ ‘≥шмайстер"), так ≥ н≥кому нев≥домими пров≥нц≥йними граверами. ѕолков≥ значки часто замовл¤лис¤ спец≥ально, ≥нш≥ ж спочатку випускалис¤ на св≥й ризик.
      ” будь-¤кому випадку ними н≥коли не нагороджували Ц охочий мав купувати њх за св≥й рахунок. ≤ суд¤чи з фотограф≥й Ц охочих не бракувало !

ћатер≥ал з - http://ah.milua.org/