Цісар Священної Римської Імперії Німецької нації Йосип ІІ заснував 19 липня 1789 року Золоту та Срібну Пам'ятні медалі. Вони призначалися для нагородження унтер-офіцерів і рядових цісарсько-королівських збройних сил, що прославились на полі бою.
Медаль була надзвичайно престижною відмінністю, оскільки була єдиною нагородою для нижніх чинів та вручалася їм за такі заслуги, які, будучи досконалими офіцерами, спричиняли за собою нагородження вищим військовим орденом – орденом Марії Терезії. З 1809 року, при австрійському цісарі Франці І вони отримали найменування "Медалі За Хоробрість". Медалі виготовлялися діаметром 40 мм із золота (вага 28 грамів, що відповідало вазі 8 золотих дукатів) і срібла (вага 17 грамів).
    19 серпня 1848 року цісар Фердинанд розділив "Срібну Медаль За Хоробрість" на два ступені. "Срібна Медаль За Хоробрість Другої степени" була меншого розміру - 31 мм 14 лютого 1915 року цісар Франц Йосип І заснував "Бронзову Медаль За Хоробрість", яка виготовлялася того ж розміру, що і "Срібна Другому ступеню". У відмінності від раніше існуючих ступенів, "Бронзова медаль" могла бути вручена унтер-офіцерам та рядовим союзницьких армій.

Дизайн аверса "Медалі За Хоробрість" є профільним портретом правлячого цісаря. Зміна цісарів, зміна на аверсі медалі легенд і підписів медальєрів, що різали штемпелі медалей, привело до великого числа різновидів.    Так, наприклад, тільки портрет цісаря Франца-Йосипа I тричі кардинально змінювався – від юнацького до зрілого віку (але завжди в обмундируванні фельдмаршала. При цьому навкруги портрета цісаря з 1849 року був текст "Франц Йосип І Цісар Австрії" (FRANZ JOSEPH I. KAISER VON OESTERREICH), а з 1859 і до останніх днів його правління: "Франц Йосип I милістю Божієй Цісар Австрії" (FRANZ JOSEPH I V.G.G. KAISER V. OESTERREICH).
    На реверсі розміщалися шість перехрещених прапорів в оточенні вінка і напис "За Хоробрість" (DER TAPFERKEIT).

Біло-червона стрічка з моменту установи медалі мала ширину 76 мм. Широка середня смуга була з горизонтальних чергуючих вузьких червоних і білих смужок.
    По краях розташовувалися червона і біла смуги (від центру до країв). З 19 серпня 1848 року стрічка зменшилася по ширині до 40 мм, при цьому центральна смуга стала 20 мм завширшки, а бічні смуги – по 5 мм. З цього ж часу стрічка медалі стала складатися в трикутну, характерну для австро-угорських нагород, колодку.

Імператорським Декретом від 29 листопаду 1915 року для того, щоб відзначати повторні нагородження були введені на колодку горизонтальні смужки шириною 8 мм, що виготовлялися з неіржавіючої сталі.

Нагороджений "Медаллю За Хоробрість" мав право на довічну пенсію.
18 вересня 1914 року в "Zirkularverordnung" встановив її розмір: за "Золоту медаль" - 30 крон в місяць, за "Срібну Першому ступеню" - 15 і за «Срібну Bторой ступеню" - 7,50. Нагороджені "Бронзовою медаллю" прав на пенсію не мали. Повторні нагородження не приводили до збільшення розміру пенсії.

Із смертю в кінці 1916 року старого цісаря виникла необхідність зміни дизайну нагороди. Нова версія була опублікована 4 квітня 1917 року в 18-у номері "Normal-Verordnungsblatt". Навкруги зображення Карла І в мундирі фельдмаршала поміщався латинський текст "Карл милістю Божієй Цісар Австрії, Король Богемії і т.і. та Апостольський Король Угорщини" (CAROLVS D.G. IMP. AVST. REX BOH. ETC. ET REX APOST. HVNG.).
    На реверсі напис замінили на латинську (FORTITVDINI).

15 вересня 1917 року в статут нагороди були внесені нові зміни: тепер "Золотими" і "Срібними медалями" могли нагороджуватися й офіцери.
Офіцерські медалі відрізнялися тим, що на колодці кріпився золотий або срібний вензель "К". Пенсії за ці медалі офіцери не одержували. Хоча нагородження "Медаллю За Хоробрість" унтер-офіцерів і рядових було делеговано командуванням Армій, вручення їх офіцерам залишилося прерогативою цісаря.

Найбільшу кількість нагороджень "Медаллю За Хоробрість" отримав льотчик в званні заступника офіцера Юліус Аріджі (Feldpilot Offiziersstellvertreter Julius Arigi), який народився у 1895 році, а помер у 1981 р. Він був нагороджений "Золотою медаллю" і "Срібного Першого ступеня" по чотири рази, а "Срібного Другого ступеня" і "Бронзової" - по два.
Капітан "Цісарських єгерів" Йохан Харват (Kaiserschutzen-Hauptmann Johann Charvt) (1888-1934) був єдиним офіцером, нагородженим "Золотою медаллю" двічі. Єдиною людиною, що отримала "Золоту медаль" і як нижній чин, і як офіцер був Карл Ріттер фон Айсс (Karl Ritter von Eiss).
    Перший раз він був нагороджений нею в травні 1915 року будучи в званні кадета (Kadett), а другий - як обер-лейтенант резерву (Oberleutnant der Reserve) восени 1918.

До середини 1918 року було виготовлено близько 950.000 "Бронзових медалей", 384.000 - "Срібних Другому ступеню", 143.000 - "Срібних Першою" і 3.700 - "Золотих".

Матеріал з - http://ah.milua.org/