21 грудн¤ 1867 р.

« в≥дома обох палат рейхсрату ¤ вважаю необх≥дним, на додаток до основного державного закону про ц≥сарське представництво, видати наступний закон.

1. «агальними справами корол≥вств ≥ земель, представлених в рейхсрат≥, ≥ земель угорськоњ корони оголошуютьс¤:

а) закордонн≥ справи, включаючи дипломатичне ≥ торгове представництво за кордоном, а також розпор¤дженн¤, необх≥дн≥ дл¤ висновку м≥жнародних договор≥в; проте, за народним представництвом кожноњ з обох половин ≥мпер≥њ (рейхсратом ≥ угорським сеймом) збер≥гаЇтьс¤ право затверджувати ц≥ трактати, оск≥льки такого твердженн¤ вимагаЇ конституц≥¤;
б) в≥йськов≥, у тому числ≥ в≥йськово-морськ≥ справи, за вин¤тком дозволу рекрутських набор≥в, законодавства про пор¤док в≥дбуванн¤ в≥йськовоњ повинност≥ ≥ розпор¤джень про дислокац≥ю ≥ склад в≥йська, а також регламентац≥њ цив≥льного статусу ос≥б, що знаход¤тьс¤ у в≥йську, њх прав ≥ обов'¤зк≥в зовн≥ в≥йськовоњ служби;
в) ф≥нанси, оск≥льки йдетьс¤ про витрати, ¤к≥ 242 повинн≥ покриватис¤ сп≥льно, в першу чергу встановленн¤ кошторису цих витрат ≥ розгл¤д зв≥тност≥ по ньому.

2.  р≥м того, наступн≥ питанн¤ повинн≥ розв'¤зуватис¤ хоча ≥ не сп≥льно, але на п≥дстав≥ загальних, встановлюваних час в≥д часу угодою, правил:

1) торгов≥ справи, зокрема митне законодавство;
2) законодавство про непр¤м≥ податки, пов'¤зан≥ з промисловим виробництвом;
3) встановленн¤ монетноњ системи ≥ грошового курсу;
4) пор¤док експлуатац≥њ зал≥зниць, коли зач≥паютьс¤ ≥нтереси обох частин ≥мпер≥њ;
5) встановленн¤ системи державноњ безпеки.

3. ¬итрати, що в≥днос¤тьс¤ до сум≥сних справ (І 1), несуть обидв≥ частини монарх≥њ в т≥й пропорц≥њ, ¤ку визначають, ≥з затвердженн¤ ц≥сар¤, њх народн≥ представництва (рейхсрат ≥ сейм) шл¤хом угод, в≥дновлюваних через в≥дом≥ пром≥жки часу. ” випадку, ¤кщо народн≥ представництва не зможуть прийти до згоди, ц¤ пропорц≥¤ встановлюЇтьс¤ ц≥сарем, але т≥льки на один р≥к.
    —т¤гуванн¤ засоб≥в, що служать дл¤ покритт¤ в≥дпов≥дноњ частки загальних витрат, п≥дл¤гаЇ виключно веденню кожноњ частини ≥мпер≥њ. ѕроте дл¤ покритт¤ витрат по загальних справах може бути укладена загальна позика, причому в цьому випадку вс≥ питанн¤, висновки позики, пор¤дку витрачанн¤ ≥ погашенн¤ њњ, розв'¤зуютьс¤ сп≥льно. –азом з тим саме р≥шенн¤ питанн¤ про необх≥дн≥сть позики Ї компетенц≥Їю законодавчоњ влади кожноњ з обох частин ≥мпер≥њ.

4. –озм≥ри витрат кожноњ з частин ≥мпер≥њ, пов'¤заних з ран≥ше укладеними позиками, будуть визначен≥ шл¤хом угоди м≥ж ними.

5.  ер≥вництво сум≥сними справами покладаЇтьс¤ на загальне м≥н≥стерство, ¤ке, проте, не може одночасно керувати ≥ окремими галуз¤ми управл≥нн¤ в кожн≥й з обох частин ≥мпер≥њ. –озпор¤дженн¤, управл≥нн¤, командуванн¤ ≥ орган≥зац≥њ арм≥њ, що стосуютьс¤, Ї прерогативою виключно ц≥сар¤.

6. ƒл¤ вир≥шенн¤ сум≥сних питань законодавч≥ органи (рейхсрат ≥ сейм) вид≥л¤ють з≥ свого складу делегац≥њ.

7. ƒо складу делегац≥њ рейхсрату вход¤ть 60 член≥в, з ¤ких одну третину вибираЇ палата пан≥в, а дв≥ третини Ц палата депутат≥в.

8. ѕалата пан≥в абсолютною б≥льш≥стю голос≥в вибираЇ з≥ свого середовища 20 член≥в делегац≥њ. 40 член≥в делегац≥њ в≥д палати депутат≥в мають бути обран≥ абсолютною б≥льш≥стю голос≥в так, щоб депутати в≥д кожного ландтагу, обиран≥ або ними самими з≥ свого середовища, або на пленарному зас≥данн≥ рейхсрату, але також з њх середовища, мали в делегац≥њ своњх представник≥в в наступн≥й к≥лькост≥: в≥д корол≥вства „ех≥њ Ц 10, в≥д корол≥вства ƒалмац≥њ Ц 1, в≥д корол≥вства √аличини та Ћодомер≥њ з великим герцогством  рак≥вським Ц 7, в≥д ерцгерцогства Ќижньоњ јвстр≥њ Ц 3, в≥д герцогства «альцбурзького Ц 1, в≥д ерцгерцогства ¬ерхньоњ јвстр≥њ Ц 2, в≥д герцогства Ўт≥р≥њ Ц 2, в≥д герцогства  ар≥нт≥њ Ц 1, в≥д герцогства  ра≥ни Ц 1, в≥д герцогства Ѕуковини Ц 1, в≥д маркграфства ћорав≥њ Ц 4, в≥д герцогства ¬ерхньоњ та Ќижньоњ —≥лез≥њ Ц 1, в≥д графства “≥рольського Ц 2, в≥д земл≥ ¬орарлберг Ц 1, в≥д маркграфства ≤стр≥њ Ц 1, в≥д графства √арц ≥ √рад≥шк≥ Ц 1, в≥д м≥ста “р≥Їста з округою Ц 1; всього 40 делегат≥в.

9.  ожна з палат обираЇ таким чином заступник≥в делегат≥в, число ¤ких дл¤ палати пан≥в складаЇ 10, дл¤ палати депутат≥в Ц 20. к≥льк≥сть заступник≥в делегат≥в в≥д палати депутат≥в розпод≥л¤Їтьс¤ таким саме чином, ¤к ≥ число самих делегат≥в, причому один заступник повинен доводитис¤ на 1-3 делегат≥в, двох заступник≥в Ц на 4 ≥ б≥льш делегат≥в. ¬ибори кожного заступника провод¤тьс¤ ≥ндив≥дуально.

10. ќбранн¤ делегат≥в ≥ њх заступник≥в проводитьс¤ обома палатами рейхсрату щор≥чно. ƒелегати ≥ њх заступники збер≥гають своњ повноваженн¤ аж до нових вибор≥в. „лени делегац≥њ можуть бути переобраними.

11. ƒелегац≥њ скликаютьс¤ ц≥сарем щор≥чно; м≥сце њх скликанн¤ визначаЇтьс¤ ц≥сарем.

12. ƒелегац≥¤ рейхсрату вибираЇ з числа своњх член≥в голову, в≥це-голову, секретар≥в та ≥нших посадовц≥в.

13. ¬ компетенц≥ю делегац≥й вход¤ть вс≥ питанн¤, що стосуютьс¤ сум≥сних справ. ≤нш≥ питанн¤ не вход¤ть в сферу компетенц≥њ делегац≥й.

14. ”р¤дов≥ пропозиц≥њ пов≥домл¤ютьс¤ загальним м≥н≥стерством кожн≥й з обох делегац≥й окремо.  ожна делегац≥¤ маЇ з свого боку право вносити пропозиц≥њ з питань, що вход¤ть в њњ компетенц≥ю.

15. ƒл¤ ухваленн¤ закон≥в з питань, що вход¤ть в компетенц≥ю делегац≥й, потр≥бна згода обох делегац≥й або, за в≥дсутн≥стю такоњ згоди, схваленн¤ загального збору обох делегац≥й ≥ в обох випадках Ц санкц≥¤ ц≥сар¤.

16. ѕраво прит¤гати до в≥дпов≥дальност≥ загальне м≥н≥стерство належить делегац≥¤м. ” раз≥ порушенн¤ прийн¤того зг≥дно конституц≥њ закону, що стосуЇтьс¤ сум≥сних справ, кожна делегац≥¤ може внести в ≥ншу пропозиц≥ю про залученн¤ до в≥дпов≥дальност≥ загального м≥н≥стерства або одного з його член≥в. –≥шенн¤ про залученн¤ до в≥дпов≥дальност≥ набуваЇ чинност≥, ¤кщо за нього висловлюютьс¤ обидв≥ делегац≥њ окремо або загальний зб≥р обох делегац≥й.

17.  ожна делегац≥¤ висуваЇ в цьому випадку двадц¤ть чотирьох судд≥в з числа незалежних ≥ компетентних в законах п≥дданих що представл¤Їтьс¤ нею крањни, з ¤ких ≥нша делегац≥¤ маЇ право викреслити дванадц¤ть. ќбвинувачений або обвинувачен≥, ¤кщо њх дещо, також маЇ право в≥двести ≥з запропонованих судд≥в дванадц¤ть, проте так, щоб з обох делегац≥й було в≥дведене по р≥вн≥й к≥лькост≥ член≥в. —удд≥, що залишаютьс¤, утворюють суд дл¤ даного процесу.

18. —пец≥альний закон про в≥дпов≥дальн≥сть загального м≥н≥стерства встановить пор¤док збудженн¤ звинуваченн¤, судочинства ≥ судового сл≥дства.

19.  ожна делегац≥¤ збираЇтьс¤, обговорюЇ питанн¤ ≥ ухвалюЇ р≥шенн¤ окремо. ¬иключенн¤ з цього положенн¤ передбачен≥ в І 31.

20. ƒл¤ того, щоб р≥шенн¤ делегац≥њ рейхсрату мали законну силу, необх≥дна присутн≥сть на њњ зас≥данн≥ не менше тридц¤ти њњ член≥в, окр≥м голови, ≥ абсолютна б≥льш≥сть голос≥в присутн≥х.

21. ƒелегати рейхсрату та њх заступники не повинн≥ приймати в≥д своњх виборц≥в н≥¤ких ≥нструкц≥й.

22. ƒелегати рейхсрату повинн≥ подавати св≥й голос особисто: умови зам≥ни делегата заступником передбачен≥ в І 25.

23. „лени делегац≥й в≥д рейхсрату користуютьс¤ недоторканн≥стю ≥ не п≥дл¤гають в≥дпов≥дальност≥, ¤к ≥ депутати рейхсрату, у в≥дпов≥дност≥ з І 16 основного закону про народне представництво.

24. ¬их≥д з рейхсрату спричин¤Ї за собою вих≥д з делегац≥њ.

25.  оли зв≥льн¤Їтьс¤ м≥сце члена делегац≥њ або його заступника, провед¤тьс¤ нов≥ вибори. якщо рейхсрат в цей час не зас≥даЇ, то м≥сце вибулого делегата займаЇ його заступник.

26. ” раз≥ розпуску палати депутат≥в члени делегац≥њ також втрачають своњ повноваженн¤. Ќовообраний рейхсрат вибираЇ нову делегац≥ю.

27. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роб≥т сес≥¤ делегац≥њ закриваЇтьс¤ њњ головою ≥з згоди або по вел≥нню ц≥сар¤.

28. „лени загального м≥н≥стерства користуютьс¤ правом участ≥ в зас≥данн¤х делегац≥й ≥ можуть п≥дтримувати своњ пропозиц≥њ особисто або через своњх представник≥в. ¬они повинн≥ заслуховувати вс¤кий раз, коли вони цього зажадають. ƒелегац≥¤ маЇ право робити запити загальному м≥н≥стерству або одному з його член≥в ≥ вимагати в≥д них в≥дпов≥дей ≥ по¤снень, а також створювати ком≥с≥њ, ¤ким м≥н≥стерство повинне давати всю необх≥дну ≥нформац≥ю.

29. «ас≥данн¤ делегац≥њ, ¤к правило, Ї публ≥чними. як вин¤ток ухвалою збору за пропозиц≥Їю голови або п'¤ти його член≥в, прийн¤тим у в≥дсутн≥сть сторонн≥х ос≥б, зас≥данн¤ може бути оголошено закритим. ” будь-¤кому випадку н≥¤кого р≥шенн¤ не може бути ухвалений ≥накше, ¤к на публ≥чному зас≥данн≥.

30. ќбидв≥ делегац≥њ пов≥домл¤ють один одному своњ р≥шенн¤, супроводжуючи њх, у раз≥ потреби, мотивуванн¤м. “аке пов≥домленн¤ робитьс¤ письмово, на н≥мецьк≥й мов≥ делегац≥Їю рейхсрата ≥ на угорськ≥й Ц делегац≥Їю угорського сейму, з додатком з кожноњ сторони разом з текстом точного перекладу на мову ≥ншоњ делегац≥њ.

31.  ожна делегац≥¤ маЇ право вимагати, щоб ¤ке-небудь питанн¤ було вир≥шено сум≥сним голосуванн¤м обох делегац≥й, ≥ ц¤ вимога не може бути знехтувана ≥ншою делегац≥Їю п≥сл¤ того, ¤к триразовий обм≥н письмовими пов≥домленн¤ми залишивс¤ без результату. « обоп≥льноњ згоди обидва голови призначають м≥сце ≥ час сум≥сного зас≥данн¤, на ¤кому повинно бути ухвалено загальне р≥шенн¤.

32. —ум≥сн≥ зас≥данн¤ ведуть по черз≥ голови делегац≥й. ѕитанн¤ про те, хто першим головуватиме, розв'¤зуЇтьс¤ жеребкуванн¤м. ѕрот¤гом кожноњ з подальших сес≥й воно належить голов≥ т≥Їњ делегац≥њ, ¤кий не головував на попередн≥й сес≥њ.

33. ўоб р≥шенн¤ сум≥сного зас≥данн¤ було д≥йсним, необх≥дна присутн≥сть на ньому не менш дв≥ третини член≥в кожноњ делегац≥њ. –≥шенн¤ приймаютьс¤ абсолютною б≥льш≥стю голос≥в. якщо на сум≥сному зас≥данн≥ одна делегац≥¤ представлена великою к≥льк≥стю голос≥в, н≥ж ≥нша, то р≥вн≥сть голос≥в м≥ж делегац≥¤ми маЇ бути в≥дновлена за допомогою утриманн¤ в≥д голосуванн¤ в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥ член≥в б≥льш численноњ делегац≥њ. ѕитанн¤ про те, хто з делегат≥в повинен в цьому випадку утриматис¤ в≥д голосуванн¤, розв'¤зуЇтьс¤ жеребкуванн¤м.

34. —ум≥сн≥ зас≥данн¤ делегац≥й Ї публ≥чними. ѕротокол ведетьс¤ на обох мовах секретар¤ми обох делегац≥й ≥ затверджуЇтьс¤ сп≥льно.

35. ѕор¤док веденн¤ справ делегац≥Їю рейхсрату встановлюЇтьс¤ регламентом, ¤кий складаЇтьс¤ самою ц≥Їю делегац≥Їю.

36. ”года з тих питань, ¤к≥ хоча ≥ не розв'¤зуютьс¤ сп≥льно, але повинн≥ регулюватис¤ на загальних засадах, дос¤гаЇтьс¤ одним з наступних способ≥в: або в≥дпов≥дальн≥ м≥н≥стри складають за взаЇмною угодою проект, ¤кий вноситьс¤ на розгл¤д народних представництв обох частин ≥мпер≥њ ≥ пот≥м урочисто передаЇтьс¤ на санкц≥ю ц≥сарю; або народн≥ представництва обирають з≥ свого середовища депутац≥ю, що складаЇтьс¤ з р≥вного числа член≥в кожноњ з них, ¤ка ≥ розробл¤Ї, за ≥н≥ц≥ативою компетентного м≥н≥стра, проект, що вноситьс¤ пот≥м м≥н≥стерствами в кожний з представницьких орган≥в ≥ що розгл¤даЇтьс¤ депутатами в установленому пор¤дку; пот≥м р≥шенн¤ урочисто надсилають ц≥сарю дл¤ санкц≥њ. ƒругий шл¤х застосовуЇтьс¤ завжди при розпод≥л≥ витрат по сум≥сних справах.

37. —правжн≥й закон набуваЇ чинност≥ одночасно ≥з законами про зм≥ну основного закону про ц≥сарське представництво в≥д 26 лютого 1861 р. ≥ з основними законами про загальн≥ права громад¤н, про ур¤дову ≥ с_а≥раанну владу, про судову владу ≥ про устр≥й ц≥сарського суду.

-------------------------------------------------------------------------------- ¬ив≥рено по виданню:
«б≥рка документ≥в по ≥стор≥њ нового часу. ≈коном≥чний розвиток ≥ внутр≥шн¤ пол≥тика крањн ™вропи ≥ јмерики. 1870-1914. —ост. ѕ.≤.ќстр≥ков, ѕ.ѕ.¬андель. ћ.: ¬ища школа, 1989.