ѕор¤д ≥з обмеженн¤м пол≥тичних прав украњнц≥ √аличини, Ѕуковини й «акарпатт¤ потерпали в≥д нац≥онального гн≥ту. ѕан≥вн≥ верстви монарх≥њ √абсбург≥в, провод¤чи особливу, т.зв. австр≥йську нац≥ональну пол≥тику, наблизили до себе в √аличин≥ пол¤к≥в, надаючи њм прив≥лењ, аби ще жорсток≥ше експлуатувати украњнських труд≥вник≥в.
    јвстро-угорський ур¤д спиравс¤ в √аличин≥ на польську аристократ≥ю, ¤ка в≥д≥гравала важливу роль. ” њњ руках перебували вс≥ м≥сцев≥ адм≥н≥стративн≥ посади, суд ≥ пол≥ц≥йне управл≥нн¤. ’оча √аличину засел¤ли переважно украњнц≥, пол≥тична, економ≥чна ≥ культурна перевага ц≥лком належала пол¤кам.
« цього приводу один польський автор в≥дверто за¤вл¤в, що "√аличина лише формально вважаЇтьс¤ австр≥йською пров≥нц≥Їю, з австр≥йською конституц≥Їю, австр≥йськими законами, австр≥йським правосудд¤м та адм≥н≥страц≥Їю, насправд≥ ж все управл≥нн¤ краЇм, зд≥йсненн¤ правосудд¤ ≥ представництво краю перейшли до рук шл¤хтич≥в, ¤к≥, об≥йшовши конституц≥йн≥ закони, впровадили в √аличин≥ пор¤дки терору, хабарництва ≥ пр¤мого насильства".

Ўов≥н≥стична антиукрањнська аг≥тац≥¤ знаходила спри¤тливий грунт серед польських п≥дприЇмц≥в ≥ др≥бного м≥щанства в √аличин≥. ’арактерною у даному випадку була передвиборна промова професора Ћьв≥вського ун≥верситету —.“омб≥нського у вересн≥ 1904 р., в ¤к≥й в≥н закликав до боротьби з украњнським народом п≥д гаслом: н≥¤ких поступок у галуз≥ пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й чи культурн≥й.

« особливою р≥шуч≥стю антиукрањнська пол≥тика зд≥йснювалас¤ в галуз≥ осв≥ти. Ќавчали у Ћьв≥вському ун≥верситет≥, ≥нших вузах, профес≥йно-техн≥чних закладах √аличини польською мовою. ¬еликоњ полон≥зац≥њ зазнали також середн≥ школи, або г≥мназ≥њ.
    ” 1914 р. в пров≥нц≥њ нал≥чувалос¤ 96 польських ≥ лише 6 украњнських г≥мназ≥й, тобто по одн≥й на кожн≥ 42 тис. пол¤к≥в ≥ 520 тис. украњнц≥в.
” початкових школах польських клас≥в було втрич≥ б≥льше, н≥ж украњнських.

”крањнц≥ зазнавали дискрим≥нац≥њ на вс≥х р≥вн¤х. “ак, у 1907 р. польськ≥ культурн≥ заклади отримали вдес¤теро б≥льшу ф≥нансову п≥дтримку, н≥ж украњнськ≥.
    ≤нвестиц≥њ направл¤ли, звичайно, у зах≥дну, польську частину пров≥нц≥њ. Ќа кожному кроц≥ украњнц≥ натикалис¤ не лише на байдуж≥сть, а й на активний оп≥р ур¤ду.
    ¬они були змушен≥ вперто боротис¤ за кожну установу, кожну посаду, кожне призначенн¤, по сут≥, за кожне украњнське слово.

√рабуючи украњнське населенн¤ √аличини, Ѕуковини та «акарпатт¤, живучи за рахунок його прац≥, обмежуючи його пол≥тичн≥ права. пересл≥дуючи нац≥ональну культуру, колон≥затори та њх сп≥льники знущалис¤ над самою дешею украњнства.
—ел¤н вони з презирством називали "бидлом", "хлопами".