АВСТРО-УГОРЩИНА - Родовід династії Габсбургів

Родовід династії Габсбургів :

Рудольф І (1218-1297)
король Німецький та цісар "священої Римської імперії"
з 1273 р. до 1297 р.

Альберт І (помер у 1308 р.)
король Німецький та цісар "священої Римської імперії"
з 1298 р. до 1297 р.

Альберт                                                                                                                                      Леопольд



Альберт                                                                                                                           Ернест Залізний



Альберт ІІ (1397-1439)
король Німецький
та цісар "священої Римської імперії"
король Угорщини та Чехії
з 1438 р. до 1439 р.

Фридріх ІІІ (1415-1493)
король Німецький з 1440 р. до 1486 р.
цісар "священої Римської імперії"
з 1440 р. до 1493 р.

Максиміліан І (1459-1519)
король Німецький з 1486 р. до 1579 р.
цісар "священої Римської імперії"
з 1493 р. до 1519 р.

Пилип І (1478-1506)
ерцгерцог Австрійський,
король Кастилії
з 1504 р. до 1506 р.

Карл V (І) (1500-1558)
король Іспанії (1516-1556),
король Німецький (1519-1531)
цісар "Священої Римської імперії" (1519-1556)

Пилип ІІ (1527-1598)
король Іспанії (1556-1598),
король Португалії (1581-1598)

Пилип ІІІ (1578-1621)
король Іспанії та Португалії
з 1598 р. до 1621 р.

Пилип ІV Великий
(1605-1665) король Португалії
з 1621 р. до 1640 р.,
король Іспанії
з 1621 до 1665 р.

Карл ІІ
(1661-1700)
король Іспанії
з 1665 до 1700 р.

Фердинанд І (1503-1564)
король Чехії та Угорщини
(1526-1562),

король Німецький (1531-1562)
цісар "Священої Римської імперії"
(1556-1564)

Карл ІІ
ерцгерцог
середньоавстрійський

Фердинанд ІІ (1578-1637)
король Німецький (1562-1575)
король Угорщини (1562-1572)
король Чехії (1562-1575)
цісар Священої Римської імперії
(1564-1576)

Фердинанд ІІІ (1608-1657)
король Угорщини (1625-1655)
король Чехії (1627-1656)
король Німецький (1636-1657)
цісар Священої Римської імперії
(1637-1657)

Максиміліан ІІ (1527-1576)
король Німецький (1562-1575)
король Угорщини (1562-1572)
король Чехії (1562-1575)
цісар Священої Римської імперії
(1564-1576)

Рудольф ІІ (1552-1612)
король Угорщини (1572-1608)
король Чехії (1575-1612)
король Німецький (1575-1612)
цісар Священої Римської Імперії
(1576-1612)

Матвій (1557-1619)
король Угорщини (1608-1618)
король Чехії (1611-1617)
король Німецький та
цісар Священої Римської Імперії
(1612-1619)

Леопольд І (1552-1705)
король Угорщини (1572-1608)
король Чехії (1656-1705)
король Німецький (1658-1690)
цісар Священої Римської Імперії
(1658-1705)

Фердинанд IV (1633-1654)
король Угорщини (1647-1654)
король Чехії (1646-1654)
король Німецький (1653-1654)
цісар Священої Римської Імперії
(1653-1654)

Карл VІ (1685-1740)
король Угорщини,
король Чехії,
король Німецький та
цісар Священої Римської Імперії
(1711-1740)

Йосип I (1678-1711)
король Угорщини (1687-1711)
король Німецький (1690-1711)
король Чехії та
цісар Священої Римської Імперії
(1705-1711)

Марія Терезія
(1717-1780)
королева Угорщини та Чехії
(1740-1780)

Франц I Лотаринзький
(1708-1765)
король Німецький (1745-1764)
цісар Священої Римської
Імперії (1745-1765)

Йосип ІІ (1741-1790)
король Німецький (1764-1790)
цісар Священої Римської Імперії (1765-1790)
король Угорщини та Чехії (1780-1790)

Леопольд ІІ (1747-1792)
король Німецький
цісар Священої Римської Імперії
король Чехії та Угорщини (1790-1792)

Франц (1768-1835)
король Угорщини (1792-1830),
король Чехії (1792-1835),
король Німецький та
цісар Священої Римської Імперії
(1792-1806)
цісар Австрії (1804-1835)

Франц Карл
ерцгерцог

Фердинанд (1793-1835)
цісар Австрії та король Чехії (1835-1848)
король Угорщини (1830-1848)

            Франц Йосип (1830-1916)
            цісар Австрії (1848-1867)
            цісар Угорщини (1867-1916)

Карл Людвіг
ерцгерцог

Максиміліан (1793-1835)
імператор Мексики (1864-1867)

Оттон
ерцгерцог

Франц Фердинанд
вбитий у 1914 р. в Сараєво

Карл (1887-1922)
цісар Австро-Угорщини (1916-1918)

Першим достовірним пращуром роду Габсбургів вважається згадуваний у 938 році Гунтрам Багатий, що володів землями у швейцарських областях Ааргау та Тургау.
    В Швейцарії ж поширено ім'я, що дало, роду графство Габсбург. Династія стала королівською у 1273 році, коли граф Рудольф Габсбург після довгого "безкоролів'я" був обраний королем Німеччини (1273-1291).    Він зміг перенести центр своїх володінь на схід, придбавши у 1280-х роках Австрійське і Штирійське герцогства.
Першим коронованим цісарем Священної Римської імперії з роду Габсбургів був Фридріх III (1440-1493). З того часу цісарська корона залишалася в роду Габсбургів.
Уміння Габсбургів вдало укладати шлюби стало приказкою.
    Син Фридріха III Максиміліан I завдяки шлюбу у 1477 році з єдиною спадкоємицею Бургундського герцогства Марією став володарем Нідерландів і претендентом на увесь "бургундський спадок", що породило столітню суперечку між Габсбургами й французькою династією.
Син Максиміліана і Марії завдяки шлюбу з інфантом Хуаною був у 1504-1506 роках королем Кастилії (Пилип I); їх старший син Карл успадкував у 1516 році іспанський престол (Карл I), а в 1519 році, після смерті діда Максиміліана, був обраний цісарем під ім'ям Карла V (1519-1556), з'єднавши цісарський авторитет з ресурсами величезної іспанської колоніальної держави.
    Брат Карла Фердинанд був одружений на сестрі Людовика II Ягеллона, короля Угорщини та Чехії, й, після того, як його бездітний швагро у 1526 році поляг у битві з турками при Мохачі, зайняв обидва престоли.
В 1556 році Карл V зрікся престолу і розділив свої володіння. Іспанія разом з Нідерландами, Франш-Конте і землями в Італії відійшла до його сина Пилипа II, а цісарські володіння з родовими австрійськими герцогствами отримав брат Фердинанд, король Угорщини та Чехії; так вперше намітилися контури майбутньої Австро-угорської монархії.
    Звідси пішло розділення Габсбургів на дві гілки - іспанську та австрійську, які знаходилися між собою в найтіснішому політичному й династичному союзі, претендуючи як захисники католицизму на політичну гегемонію в Європі.
Іспанська гілка Габсбургів присіклася у 1700 році, поступившися місцем Бурбонам. А за 40 років, після смерті цісаря Карла VI в 1740 році, єдиною спадкоємицею австрійської гілки лишилася його дочка Марія Терезія. Права останньої оспорювалися її кузеном, баварським курфюрстом з роду Віттельсбахів, чоловіком іншої австрійської принцеси.
Почалася загальноєвропейська війна за австрійський спадок, в ході якої курфюрст у 1742 році був коронований як цісар Карл VII, проте після його смерті у 1745 році цісарською короною оволоділи Марія Терезія та її чоловік Франц I, великий герцог Тосканський і колишній герцог Лотарингії.
   Із смертю Марії Терезії в 1780 році рід Габсбургів згаснув, але нащадки її та Франца, представники Лотаринзької династії, прийняли ім'я династії Габсбургів, що присіклася (для точності їх династія слід йменувати Габсбург-Лотаринзькою).